Луганські шахтарі пропонують простий вихід — ліквідувати корупційні схеми в гірничодобувній промисловості й налагодити стійку систему збуту чорного золота.

Для нинішнього фінансово-економічного становища України мільярдні дотації на державну підтримку вуглевидобувної галузі вже не підйомні. Тільки Луганщина торік одержала на ці цілі 4 мільярди гривень. Причому кошти переважно пішли на покриття собівартості палива й зарплату шахтарям. На розвиток підприємств нічого не залишалося. Сьогодні уряд шукає шляхів для вирішення першочергових і стратегічних завдань у вугільній галузі й радиться із шахтарями: що потрібно зробити?

Перше, на чому наполягають керівники підприємств, — це прибрати посередництво між добувачами й споживачами палива, що «розплодилося» протягом останніх років. Зокрема, йдеться про комерційні структури, які купують у шахтарів вугілля, а потім реалізують його за завищеними цінами. Держава втрачає на цьому мільйони гривень. Особливо гострою для директорів підприємств є також проблема взаємовідносин зі збагачувальними фабриками. Свого часу багато які з них були приватизовані або взяті в оренду, і сьогодні, хоч як прикро, їхні власники диктують вугледобувачам свої умови. З цієї причини між суб’єктами періодично виникають розбіжності в тарифоутворенні на збагачення вугілля. Роз’єднання шахт зі збагачувальними фабриками, які раніше входили в один виробничий комплекс, призводить до значного подорожчання палива, поширення корупції. Шахти «Луганськвугілля», наприклад, сьогодні змушені возити свою продукцію на збагачення в сусідній Слов’яносербський район, що підвищує ціну кожної тонни вугілля на 70 гривень. Водночас своя фабрика, яка технологічно входила в комплекс ДП «Луганськвугілля», доведена до банкрутства й сьогодні стоїть. У результаті загублено 600 робочих місць. Нове керівництво державного підприємства вважає, що банкрутство фабрики — це навмисні дії людей, які побажали прибрати її до своїх рук.

— На нашому підприємстві із 16 вибоїв працюють лише 10. Решта стоять, — розповідає генеральний директор «Луганськвугілля» Микола Топтун. — Якщо прибрати всі корупційні складові, то ми могли б на ці гроші «заправити» дві лави, поставивши їх у ряд діючих, і значно збільшити вуглевидобуток.

Керівники вугільних підприємств і профспілкових організацій гірників області пропонують галузевому міністерству провести аудит усіх збагачувальних фабрик, перевірити законність їх приватизації або оренди й відновити втрачений технологічний ланцюжок. Непрозорі тендери, корупційні схеми й невгамовні апетити власників комерційних структур піднімають ціни на вугільне устаткування у 3—4 рази, витягаючи кошти з державної кишені.

Заступник голови Луганської облдержадміністрації Анатолій Репицький звертає увагу на іншу проблему — наявність у підприємств вуглевидобутку боргу із соціальних відрахувань із заробітної плати в понад 300 мільйонів. У більшості випадків, як, наприклад, у того самого ДП «Луганськвугілля», погашення такої заборгованості перед фондами в сумі понад 50 мільйонів гривень не є можливим. На думку Анатолія Репицького, для списання боргу потрібне рішення уряду.

І все-таки головна тема для шахтарів сьогодні — реалізація видобутого палива. «Стабільна робота підприємств залежить від збуту вугілля. Ми можемо видавати на-гора значно більш того, що виробляємо сьогодні. На жаль, існує проблема реалізації нашої продукції, — розповідають шахтарі. — Працювати на склад — це працювати собі на збиток. А якщо в нас будуть надійні й активні ринки збуту, продаватимемо свою продукції, то зможемо мати кошти для свого розвитку. В цьому разі потреба у великих сумах держпідтримки поступово почне скорочуватися». Перший заступник міністра енергетики й вугільної промисловості України Юрій Зюков пообіцяв обговорити всі ці питання у Кабінеті Міністрів.

Під час обговорення подальшої стратегії вугільної галузі й програми її реформування луганчани сформували такі базові пропозиції: насамперед, припинити реалізацію вугілля через посередників, а тільки централізовано через ДП «Вугілля України»; переглянути чинні договори на оренду збагачувальних фабрик з метою повернення їх добувним підприємствам, і те ж саме зробити стосовно приватних шахт, приватних розробок на видобуток вугілля, переданих з порушенням норм і законів; крім того, переглянути чинні контракти на закупівлю гірничошахтного устаткування, вартість якого була необґрунтовано завищена.

Луганськ.

Побажання профспілок галузевому міністерству

«Купіть до Дня шахтаря всім гірникам новий робочий одяг. І взуття. Для них це буде найкращим подарунком».

ФАКТ

Для 70% міст і районів Луганщини вугільні підприємства — містоутворюючі, а 13% реалізованої в області продукції — це вугілля.

Тим часом

«Краснодонвугілля» відновило роботу

Після дводенного страйку та блокування під’їздів до підприємства вчора вранці гірники ПАТ «Краснодонвугілля», які працюють у першу зміну, спустилися в шахту. Відновлено видобуток вугілля на дев’яти з одинадцяти діючих очисних вибоїв. До роботи вже приступило понад 2100 шахтарів.

В адміністративній будівлі «Краснодонвугілля» тривають переговори між адміністрацією та ініціативною групою. Знайдено взаєморозуміння щодо 15 із 16 спірних питань. Крім того, всі сторони зійшлися в думці про неприпустимість блокування транспортного сполучення між шахтами.

Компромісу стосовно ключової вимоги — підвищення заробітної плати — поки що не знайдено. Мітинг на площі триває. Учасники протестної акції збирають підписи за повернення старої редакції колективного договору. Настрій мітингувальників конструктивний, вони припиняють провокації і не пускають на мітинг людей у нетверезому стані.

Нагадаємо, що в переговорах між страйкуючими шахтарями й керівництвом підприємства брали участь профспілкові лідери та представники міської влади.

— Ми розуміємо, які проблеми вивели людей на вулицю, — каже Герой України Юрій Шикула. — Однак треба розсудливо дивитися на ситуацію і розуміти, що зупинка шахт «Краснодонвугілля» спричинить тільки погіршення ситуації. Ліквідувати наслідки тривалого простою довелося б місяцями, а то й цілий рік. Причому власними силами. Ми таке вже проходили в 1990-х.

 

Страйкарі наполягали на підвищенні зарплати вдвічі. Гендиректор «Краснодонвугілля» Олександр Ангеловський переконував людей, що це призведе до зупинки всього виробництва. Він пропонував спочатку підвищення зарплат на 20% і акцентував увагу на тому, що дводенний простій уже й так призвів до великих збитків. «Якщо добу і більше не обновляти вибої, то вони стануть непридатними, — нагадав керівник. — Зазнаємо додаткових витрат на їх відновлення і зміцнення».

 

Перед спуском у шахту.

 

Фото з архіву автора.