Незважаючи на часті звинувачення центральної влади в нездатності ефективно керувати держпідприємствами, де нині найчастіше орудують тіньові структури, сучасній історії відомі випадки успішного відновлення контролю держави на таких об’єктах. Наочним прикладом ефективного та юридично коректного захисту прав держави як основного акціонера шляхом проведення загальних зборів акціонерів стали події навколо Центрального гірничо-збагачувального комбінату.

Як відомо, 28 жовтня 2003 р. відбулися позачергові збори акціонерів ВАТ «ЦГЗК». Протягом двох років, що передували зборам, власники підприємства, передусім держава, були фактично відсторонені від управління комбінатом. Наслідки «тіньового» управління підприємством пригнічували — висока кредиторська заборгованість, повна відсутність оборотних коштів, зниження ліквідності підприємства. Збори, проведені найбільшим акціонером ЦГЗКу, державною акціонерною компанією «Укррудпром» (ДАК належить 50 відсотків + 1 акція ГЗКу) разом з іншим акціонером комбінату, ЗАТ «Систем Кепітал Менеджмент», прийняли низку рішень, вкрай потрібних для стабілізації роботи підприємства. Зокрема, реєстр ВАТ «Центральний ГЗК» було передано незалежному реєстраторові, змінено склад правління і наглядової ради підприємства. Головою наглядової ради ЦГЗКу було призначено заступника міністра з питань промислової політики, голову наглядової ради ДАК «Укррудпром» Анатолія Федяєва. Представники держави одержали більшість у наглядовій раді (три з п’яти при кворумі три особи) і ревізійної комісії (дві з трьох).

Відновлення законної влади на Центральному ГЗК стало сигналом для інших підприємств, де головним акціонером є держструктури. Підбиваючи підсумки 2003 року на прес-конференції в Києві, Голова Фонду держмайна Михайло Чечетов сказав про це так: «Коли ми навели лад на ЦГЗК, то це добре струсонуло керівництво інших ГЗК. Змінилася їхня позиція, вони стали законослухняними».

Тим часом екс-господарі Центрального ГЗК, що втратили кермо влади, одразу після 28 жовтня розгорнули кампанію з ревізії результатів зборів. Схема проста: деякі фізичні особи подають позови, вимагаючи скасувати рішення жовтневих зборів акціонерів. Наочний приклад — 30 жовтня 2003 р. рішенням одного з місцевих судів Дніпропетровська поставлено під сумнів рішення зборів акціонерів Центрального ГЗК, і це було оприлюднено через інформагентство наприкінці грудня (!). Поширюються Кривим Рогом — «рідним» містом ЦГЗК і чутки про інші позови не на користь зазначеного рішення зборів.

Справді, судові інстанції приймають вердикти, що підтверджують законність рішень зборів акціонерів від 28 жовтня і правочинність менеджменту, призначеного акціонерами. Так, 26 листопада 2003 р. Ворошиловський місцевий суд Донецька відмовив у задоволенні позову такого роду, оскільки інформація про порушення законодавства під час зборів акціонерів не підтвердилася. Як було встановлено судом, загальні збори ВАТ «ЦГЗК» було скликано і проведено на законних підставах. Так, акціонери заздалегідь звернулися до правління ЦГЗКу з проханням скликати збори; про проведення зборів було повідомлено в офіційній і місцевій пресі; акціонери ЦГЗКу — юридичні особи — були зареєстровані на зборах належним чином. Суд відзначив, що на зборах були присутні представники Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку, що порушень під час проведення зборів не виявили  (про це свідчить протокол ДКЦПФР). Відповідно до рішення суду права акціонерів, що не брали участі в зборах, не було порушено; головну умову кворуму — участь більш як 60 відсотків акцій у голосуванні — було дотримано. Суд встановив, що рішення з усіх питань порядку денного, прийняті на загальних зборах акціонерів ВАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат», прийнято відповідно до компетенції зборів й вони обов’язкові до виконання всіма акціонерами ВАТ «ЦГЗК».

Проте «воююча сторона» або відгукується про рішення судової влади, що її не влаштовують, зневажливо, або намагається не згадувати їх взагалі.

Низка судових позовів, судячи з усього, триватиме. Але чи загрожує це реанімацією конфлікту навколо підприємства? Навряд чи. Події навколо ЦГЗКу оголосили нову еру — суворого відстоювання державних інтересів. Держава заявила про свій твердий намір і надалі рішуче боротися проти використання тіньових бізнесів-схем, що завдають збитків окремо взятим підприємствам і вітчизняній економіці загалом. Недаремно, коментуючи підсумки зборів 28 жовтня минулого року, Голова Фонду держмайна Михайло Чечетов пояснив журналістам, що «кадрові зміни на ЦГЗКі — це не просто разова акція, а послідовна політика ФДМ з відновлення контролю держави в акціонерних товариствах, де частка держави становить 50 відсотків і вище». Перший заступник глави Фонду держмайна Євген Григоренко на прес-конференції в ФДМ, у свою чергу, підкреслив, що ЦГЗК став сигналом «тим бізнес-структурам, що намагаються узурпувати владу в акціонерних товариствах, що держава не має наміру миритися з таким станом речей».