Галина Булавка єдина зараз в Україні жінка, яка очолює обласну раду — Дніпропетровську. Справжня Снігурка поміж Дідів Морозів!

— Для мене особисто найулюбленіша все-таки весна — пора пробудження і відновлення всього живого та прекрасного в природі і житті. Таких само надій та сподівань всіх-всіх, в тому числі і новорічних, побажань і бажань та мрій, — посміхнулася Галина Іллівна. — Але новорічно-різдвяні свята і спонукають чекати весни та кращих часів. Тим паче, рік минулий і рік, який щойно настав, у моїй уяві малюють двома крилами добротворення, котрими займається у своєму регіоні обласна рада нинішнього скликання. І на яких піднімається вище і вище, розправляючи їх. І хоч як називають: і важкими, і недобрими та складними теперішні часи, а вони насправді все наочніше виповнюються змінами на краще для наших людей.

Судіть самі. Минулий рік став роком активізації зусиль та згуртування депутатського корпусу області у вирішенні найзлободенніших проблем регіону. Ми перестали нарікати на труднощі, натомість усі гуртом впряглися у воза і тягнемо його, скільки маємо сил. Ми навчилися окреcлювати пріоритети і знаходити шляхи розв’язання першочергового. Того, від чого й залежить благополуччя мешканців наших сіл і селищ, міст і містечок. І хочу підкреслити, що це стало можливим лише завдяки тісній співпраці з центральною владою, народними депутатами України, органами місцевого самоврядування та виконавчої влади. Переконана, що насправді й завжди запорука усіх зрушень — у взаємоповазі та взаєморозумінні. У злагоді. А все це є найважливішим і для мене особисто як для людини. Джерелом мого задоволення. І того, чим горджуся. Адже понад вісімдесят відсотків часу я проводжу на роботі. Апарат обласної ради, її депутатський загін стали моєю другою сім’єю. Така вже моя доля. Абсолютно природно, що я живу проблемами цієї сім’ї.

— І що ж найбільше закарбувалося у вашій пам’яті та радує з року, котрий минув?

— Даруйте, та знову говоритиму про роботу, — ні на хвилину не замислюючись, відповідає Галина Булавка. — Найважливіші події 2003-го — це передусім конструктивна і результативна робота над бюджетом області року наступаючого, яка закінчилася для нас доволі успішно. А також не менш багатообіцяюче обговорення проблем діяльності, — я сказала б, і шляхів поглиблення діяльності — територіальних громад за «круглим столом» Дніпропетровщини за участю Голови Верховної Ради Володимира Литвина і голів усіх обласних рад України.

— А чого чекаєте, Галино Іллівно, від нового року?

— Насамперед стабільності в суспільстві. Хоча чудово розумію, що домогтися її буде нелегко. Вірю та сподіваюся, що те підгрунтя співпраці й порозуміння, яке ми заклали у себе в області, стане у нагоді й не пропадуть марно. Ще дуже сподіваюся, що нарешті відбудуться й реальні зміни стосовно ролі місцевого самоврядування. Що зросте спроможність територіальних громад істотно поліпшувати життя і добробут своїх мешканців.

— І на останок що хотілося побажати нині своїм землякам?

— Я ніколи не сумнівалася і не сумніваюся, що люди на нашій Дніпропетровщині — найкращі у світі, — підводить риску Галина Булавка. — Таких роботящих, мудрих і талановитих, як наші, немає ніде. Тому щоразу, коли там і тут зустрічаюся з земляками, зичу їм міцного здоров’я і сімейного щастя та благополуччя, радості, статків і затишку у їхніх сім’ях та домівках. Хай Новий рік і Різдво Христове принесуть усім любов у найширшому і найзворушливішому розумінні цього благословенного слова: до батьків і дітей, до своїх чоловіків і жінок, до своєї роботи і своєї батьківщини. Хай завжди, за будь-яких обставин у нас перемагають здоровий глузд і здоровий, сильний, добрий дух!

Дніпропетровськ.