Позачергові вибори президента Грузії, що відбулися 4 січня, не принесли жодних сенсацій. За попередніми даними грузинської ЦВК, кандидат від блоку колишньої опозиції 36-річний Михайло Саакашвілі переміг своїх суперників з абсолютною перевагою (більш як 80 відсотків голосів). Інші кандидати не набрали й одного відсотка.
Результати виборів спочатку не спричинили занепокоєння. Головною проблемою нової влади Грузії була явка виборців. Але вже в другій половині неділі ЦВК оголосила вибори такими, що відбулися, бо на виборчі дільниці прийшло більше половини (1,7 млн.) виборців. В Абхазії та більшій частині Південної Осетії президентські вибори взагалі не відбулися, а в Аджарії явка виборців була вкрай низька.
Це ще раз довело, що однією з головних для майбутньої грузинської держави залишається проблема її територіальної цілісності. Абхазія і Південна Осетія не хочуть підкорятися центральній владі в Тбілісі і відкрито прагнуть увійти до складу сусідньої Росії. «Бунтівні» регіони уже всерйоз готуються до нової можливої війни, оскільки Михайло Саакашвілі напередодні виборів не раз давав зрозуміти, що має намір повернути Абхазію і Південну Осетію до складу Грузії «будь-якими засобами».
Найважливішим завданням нового президента та уряду, за заявою Саакашвілі, стане латання дірок у бюджеті, що виникли через корупцію. Саакашвілі та його команда мають намір показово відшмагати корупціонерів: «Ми висунемо обвинувачення проти багатьох офіційних представників Грузії. Тільки так ми можемо забезпечити фінансову дисципліну на державних посадах. Корупції у вищих ешелонах влади має прийти кінець». А головною метою програми нового уряду стане створення здорового інвестиційного клімату, щоб переконати інвесторів у тім, що Грузія тепер інша країна.
Членство в ЄС залишається однією з найважливіших цілей зовнішньої політики Грузії. Новий президент Грузії, який здобув юридичну освіту в Україні та США, вільно володіє англійською мовою і має дружину-голландку, вважається відверто прозахідним політиком. Саакашвілі ніколи не приховував, що вважає США «гарантом грузинської державності» і «противагою імперським амбіціям Москви».
Отже, у Грузії інший президент, що для багатьох країн СНД уже немаловажна зміна.
