У результаті модернізації першого з десяти енергоблоків електростанції його потужність зросла приблизно на 20 відсотків, викид екологічно шкідливих речовин знизився вдвадцятеро, а термін експлуатації тепер триватиме ще, щонайменше, 15—20 років
А  недавно у Харківській області завершено реконструкцію і восьмого блока Зміївської ТЕС. Подія відбулася в День енергетика. Проект «Восьмий блок» — урядовий експеримент. Серед гостей — Міністр енергетики України Сергій Єрмілов. Кращим енергетикам Зміївської електростанції вручено урядові нагороди. Реконструкція блока почалася більше п’яти років тому — як частина програми із заміщення потужностей Чорнобильської АЕС.
Проект-ключ
Якщо проект буде визнано вдалим — він стане своєрідним ключем до розв’язання тимчасових і екологічних проблем ще близько півсотні подібних блоків теплових станцій країни. Нинішнього року, якщо все складеться вдало, на Зміївській ТЕС збираються реконструювати ще два блоки — перший і дев’ятий. Корінна перебудова тільки одного з них за участі консорціуму німецьких підприємств, очолюваних фірмою «Сіменс», що передбачає впровадження сучасних технічних розробок для підвищення ККД і оснащення блока електрофільтром уловлювання твердих шкідливих викидів, обійдеться компанії в 460 мільйонів гривень. Однак якщо енергоблок ще й оснастити системою газоочищення, як того вимагають європейські стандарти — то це ще плюс близько 300 мільйонів. Підкреслю: йдеться тільки про один блок, а таких у країні — близько п’яти десятків. Виконавши нескладні арифметичні дії, неважко підрахувати, в що стане ця модернізація. І все-таки, заявляють фахівці, слід рахуватися з українськими реаліями і забезпечити вітчизняній тепловій енергетиці друге життя.
Індустріальний пейзаж затьмарював усе навколо
Рішення партії й уряду (як було в ті роки) про спорудження в Харківській області Зміївської ТЕС приймалося більш як півстоліття тому. Промисловість післявоєнної країни, що бурхливо розвивалася, гостро потребувала електроенергії. Проектні організації під час вибору місця для будівництва і цієї, і інших електростанцій керувалися, напевно, насамперед економічною доцільністю. Станції будували поблизу великих промислових міст, недалеко від вугільних басейнів і газових родовищ. Про майбутні екологічні проблеми тоді, напевно, навіть шкідливо було думати, не те, що ставити їх на карту розрахунків. Індустріальний пейзаж затьмарював усе навколо.
Планований... бруд
Однак тепер перлина краю, так звана харківська Швейцарія, поблизу якої вдень і вночі димлять велетенські труби Зміївської теплової електростанції, виявилася найменш безпечним з екологічної точки зору куточком регіону. Щорічно на прилеглі селища, у грунт і річки випадає — замисліться! — близько 100 тисяч тонн хімічно шкідливих речовин. Проектне ж забруднення — 290 тисяч тонн! І це — ще не найбільший забруднювач навколишнього середовища в Україні, кажуть екологи. Тому майже всі теплові електростанції країни сьогодні висувають перед державою, щонайменше, два найгостріші завдання: як продовжити термін експлуатації ТЕС, оскільки їх ресурс давно вичерпано, якщо закривати нераціонально? І як зробити такі станції менш екологічно небезпечними, тому що сучасна вітчизняна теплова енергетика на десятки кілометрів забруднює середовище існування в масштабах, неприпустимих у ХХІ столітті в цивілізованих країнах?
Піввіку без модернізації
Першу чергу Зміївської ТЕС ім. Кржижановського потужністю 1200 мегаватів (6 блоків по 200 МВт) було введено в експлуатацію в середині шістдесятих. Останній блок другої черги здано держкомісії 1969 року. Сьогодні Зміївська ТЕС є головним постачальником електричної енергії для Харківської, Полтавської і Сумської областей. Сумарна робоча потужність енергоблоків — 2150 МВт. Однак зношеність устаткування станції, що працювала 30—40 років у безупинному режимі, перевищує проектні розрахунки. Фактично вона вже давно відпрацювала свій запланований термін і її не повинно бути.
Спочатку станція працювала винятково на природному газі. Але пізніше, з 1963 року, паливом для ТЕС було визначено вугілля Донецького басейну. А природний газ і мазут з тієї пори залишаються лише так званим підсвічувальним і пусковим паливом. Тому як основне паливо, починаючи з 70-х років, спалюють низькосортне вугілля, так званий антрацитовий штиб.
Утім, в офіційних каталогах, в яких місцева влада презентує Зміївську ТЕС іноземним гостям і так званим потенційним інвесторам, ці неприємні технічні особливості підприємства, зрозуміло, замовчують. У барвистих виданнях говорять лише про те, для яких регіонів ТЕС є головним постачальником електричної і теплової енергії; які сумарна потужність її блоків і щорічне споживання природного газу; які чудові й надійні її транспортні зв’язки... І нічого про те, наскільки відстали ці технології добування електроенергії від загальноприйнятих європейських стандартів; ані слова про те, що майже за піввіку експлуатації станції її устаткування жодного разу не піддавалося жодній серйозній реконструкції.
Відмовлятися від ТЕС не варто
Теплові електростанції в Україні, як відомо, виконують завдання допоміжних енергогенерувальних потужностей у так званий час пік, у зимові місяці, коли споживання електроенергії особливо зростає. Через зношеність устаткування, невисокого з цієї причини коефіцієнта його корисної дії тарифи на вироблювану такими станціями електроенергію значно вищі, ніж на АЕС. І все-таки відмовитися від ТЕС у даний час неможливо з багатьох причин, але насамперед тому, що ці потужності просто нема чим замінити.
— Реконструкція Зміївської ТЕС саме і є частиною програми з заміщення потужностей, виключених з виробництва електроенергії в результаті закриття Чорнобильської АЕС, — каже заступник директора з реконструкції Віктор Ледовський. — У модернізації восьмого блока застосовували найпередовіші ідеї, щоб одержати максимальний ККД за мінімальної витрати палива, а також значно скоротити викид шкідливих речовин. Такого устаткування ні вітчизняні підприємства, ні виробники близького зарубіжжя, на жаль, запропонувати не могли. Це — перша причина залучення іменитого закордонного партнера. Друга — те, що в той час в Україні просто не було необхідних засобів, щоб почати настільки масштабну реконструкцію. А німецька фірма «Сіменс» надала під товарний кредит устаткування, що нас цілком влаштовувало. До того ж контрактом було передбачено не тільки постачання устаткування консорціуму німецьких фірм. З огляду на те, що в регіоні працюють такі підприємства, як «Турбоатом», «Електротяжмаш» та інші спеціалізовані промислові і проектні організації, частину устаткування з субпідряду виготовляли саме вони. У такий спосіб не тільки було знижено вартість реконструкції блока, а й одержали завантаження роботою вітчизняні компанії. А це — і заробітна плата для наших працівників, і дуже корисний досвід створення абсолютно нових систем, якісно відмінних від тих, що створювали наші підприємства в середині минулого століття.
Життя продовжено на 15—20 років
Основним завданням проекту модернізації, як уже сказано раніше, було продовжити термін експлуатації енергоблоку на 15—20 років, збільшити його потужність з 275 до 325 МВт, зменшити витрати палива на виробництво 1 КВт електроенергії з 390 до 337 грамів, знизити викиди екологічно шкідливих речовин з 1600 до 80 міліграмів на кубічний метр димових газів. До того ж тепер це буде єдиний енергоблок на теплових електростанціях країни, пуск якого здійснять в автоматичному режимі. Під час його модернізації було замінено чи вдосконалено десятки вузлів і агрегатів, впроваджено нові прогресивні технічні рішення, що, переконані фахівці, безсумнівно, продовжать життя старого енергоблока.
Інженери вважають, що вже в перші місяці роботи модернізований блок вийде на задані параметри і тим самим доведе необхідність переобладнати й інші блоки Зміївської та інших теплових електростанцій країни для того, щоб продовжити термін їх експлуатації і заощадити засоби на будівництві нових енергогенерувальних станцій. Економічні розрахунки свідчать, що це — найоптимальніше рішення в сформованих умовах, коли і засобів на будівництво нових електростанцій немає, і експлуатувати старі далі неможливо, і одержати необхідні мегавати більше нема звідки.
Може стати кориснішою
— Неправильно було б думати, що енергетики — це такі собі монстри, яких не турбує екологічна ситуація в регіоні. Навпаки, за останні роки адміністрація Зміївської ТЕС виконала цілу низку заходів, — каже начальник державного управління екології і природних ресурсів Ігор Капусник, — спрямованих на поліпшення навколишнього середовища, життєдіяльності місцевого населення. Мільйонні засоби вже інвестовано у створення безпечного водопостачання, в інші інженерні роботи, що поліпшать довкілля. У майбутньому році з державних природоохоронних засобів передбачено виділити значні суми на створення системи газоочищення з тією метою, щоб значно зменшити викиди в атмосферу окислів сірки. Крім того, як сказав Міністр охорони навколишнього природного середовища Сергій Поляков, який ознайомився з ходом реконструкції Зміївської ТЕС, у майбутньому році міністерство профінансує модернізацію системи контролю над шкідливими викидами. А це — ще кілька мільйонів гривень. Так що загальними зусиллями можна домогтися того, щоб наша теплова енергетика стала корисніша і менш екологічно небезпечна.
Харківська область.