За кілька годин — Новий рік. За кілька днів — Різдво Христове. А що за вікнами? Весна, осінь? А ще двадцять—тридцять років тому, пригадують старі люди, у цей час тріщали морози, на вулицях були снігові замети. Де ж ти нині, справжня зимонько-зима?
Наш Держгідромет повідомляє: протягом останніх ста років температура на планеті підвищилася на 0,4—0,6 градуса за Цельсієм. І якщо й далі триватиме така зміна клімату, то протягом наступного століття температура може підвищитися аж на 6 градусів.
Ой, як гарно буде, зрадіє хтось! Марно радіти. Бо тоді зросте кількість небезпечних гідрометеорологічних явищ — повеней, засух — можуть навіть геть зникнути окремі країни — їх затоплять води Льодовитого океану.
Причиною потепління на планеті фахівці багатьох країн світу вважають збільшення кількості штучно вироблюваного людством тепла і впливом так званих парникових газів. Протидіяти цьому явищу можна, лише зменшуючи викиди шкідливих газів, застосовуючи енергоефективні та альтернативні джерела енергії, запроваджуючи прогресивні технології, тобто механізми чистого розвитку. Пропонується використовувати так звані гнучкі технології — це можливість торгівлі квотами на викиди парникових газів.
Ці й інші запобіжні заходи потеплінню клімату передбачено світовою угодою — Кіотським протоколом. Україна підписала його ще 15 березня 1999 року, чим підтвердила послідовність своїх дій у розв’язанні глобальних екологічних проблем та свій курс на євроінтеграцію.
Ратифікація протоколу дала б можливість уже давно запустити в дію низку ефективних заходів. Хай декотрі з них навіть економічно невигідні сьогодні, але вони конче потрібні будуть завтра. Згода парламенту підняла б статус нашої екологічної політики.
Планувалося, що Верховна Рада ратифікує Кіотський протокол 23—24 грудня. Принаймні на 14 годину 24-го було призначено прес-конференцію голови Комітету ВР з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Геннадія Руденка, заступника Міністра навколишнього природного середовища Святослава Куруленка і голови Держгідромету В’ячеслава Ліпінського. Та відома «конституційна ніч» завадила розглянути це питання. Тому організатори зустрічі із журналістами виконали лише один пункт порядку денного — розповіли про участь делегації України у роботі 9-ї Конференції сторін Рамкової конвенції ООН зі зміни клімату, яка відбулася на початку грудня в Мілані. Про зацікавленість темою свідчить кількість делегацій-учасників — із 170 держав світу загалом понад 5000 осіб.
Певним сюрпризом на цьому світовому форумі була позиція двох великих країн — США і Росії. Представники неурядових організацій Америки наполягали на додатковому вивченні негативного впливу парникових газів на зміну клімату й спрямуванні коштів не на дискусії щодо цього, а конкретні заходи протидії. Росію, з її великою північною територією, ще не лякає масове потепління. Тому російська делегація доводила необхідність взяття паузи для економічної оцінки Кіотського протоколу та його впливу на майбутній розвиток держави.
На думку Геннадія Руденка, Кіотський протокол об’єднує країни світу довкола свого майбутнього. Україні необхідно ратифікувати його. Хоча, переконаний він, ратифікація і конкретна праця в цьому напрямі — це різні речі.
І все ж ратифікація, на думку учасників прес-конференції, потрібна. Коли тепер це відбудеться, важко сказати. Сподіватимемося — наступного року неодмінно.
