Перед в’їздом у Замглай — моторошна картина колишнього торфобрикетного заводу. Через відсутність сировини він припинив торік свою роботу і нині — у стадії ліквідації: міцні стіни розбивають вибухівкою, розбирають цеглу.
На прилеглих коліях, обіч яких лежить метровий пласт залишків торфокришки та брикету сваряться два запилені чоловіки:
— Це місце я розрив! Не лізь сюди!
— Тут нічого приватизованого нема...
Можливо, дійшло б і до бійки, якби не побачили мене. Виколупати з пласту кільканадцять торфобрикетин —значить, удача, буржуйка чи наспіх зроблена груба буде забезпечена паливом!
...У Замглаї, де проживає дві тисячі мешканців, сьогодні холоднеча. Велике заводське селище міського типу, в якому переважають багатоповерхівки, увійшло в зиму без центрального теплопостачання. Після закінчення опалювального сезону 2002—2003 років підприємство-ліквідатор «Вугілляторфреструктуризація» Мінпаливенерго вирішило закрити затратну заводську котельню і розпочати будівництво однієї нової та трьох додаткових для окремих споживачів.
— Роботи, початок яких планувався на 15 липня, стартували у середині вересня, — каже селищний голова Олександр Красківський. — І лише тоді, коли 15 жовтня до нас приїхав голова облдержадміністрації Валентин Мельничук, фактично почали прискореними темпами будувати котельню. Та навряд, чи зроблять її до Нового року.
Люди в основному мерзнуть. Десь із 50 осіб встановили газові котли, буржуйки.
Побачивши труби, які виходять на балкон, дзвоню у двері. Знайомлюсь з Тетяною Крюковою, яка запрошує до квартири, де відчувається запах диму.
— Я винесла із залу килими, штори, — каже жінка, — і встановила буржуйку. Тепер не мерзну. Але так жити жахливо!
— Ми влізли у борги, — додає сусідка Ольга Ярошинська. — Встановлення котла нам обійшлося до 2000 гривень.
У інших квартирах — запліснявіли-потемніли шпалери, сиро-мерзло. Бо майже 600 замглайців працювали на заводі, а тепер — безробітні. Навіть придбати буржуйку для них — проблема!
Ситуацію з теплопостачанням селища ми попросили прокоментувати голову Чернігівської облдержадміністрації Валентина Мельничука:
— Це єдиний населений пункт в області, де у квартирах немає тепла. За рахунок бюджетних коштів Чернігів буквально в останні тижні вирішив питання обігріву школи, ПТУ, дитсадка. Хоча цю проблему мало б вирішувати Міністерство палива та енергетики у зв’язку з ліквідацією заводу. Відповідні служби багато обіцяють, але лише під нашим тиском тут розпочалися роботи.
Ріпкинський район
Чернігівської області.