Сашка знайшли на вокзалі у Василькові. Як малюк там опинився, ніхто не знає. А хлопчик не зміг розповісти, бо ще погано розмовляв. Уже півроку він живе в обласному Будинку дитини в Білій Церкві. На вихованні в цьому закладі сьогодні перебувають 65 дітей віком від кількох місяців до чотирьох років. Це малята, позбавлені батьківського піклування, сироти або ті, чиї родичі не можуть їх утримувати.
За словами головного лікаря будинку дитини Тетяни Грибан, серед її підопічних немає практично здорових дітей. Усі з якимись патологіями: фізичними чи психічними.
Тут їх виходжують, у буквальному значенні слова ставлять на ноги. Але в дітей часто бувають респіраторні захворювання. Якщо вихованець занедужав, його госпіталізують до лікарні. І не самого, а в супроводі «мами» — працівниці будинку дитини. Малюки всіх жінок, які за ними доглядають (переважно це медичний персонал), називають мамами. Такий супровід — не обов’язковий (в інструкціях не записаний), але головний лікар не відпускає своїх підопічних самих.
— Це наші діти. І ніхто краще нас за ними не доглядатиме, — каже Тетяна Павлівна. — До того ж у кожного малюка своя історія хвороби, свої особливі потреби, своя дієта. І залишати хвору дитину в чужій для неї обстановці ми не можемо.
Але нині нежить, ГРЗ, вуха діти зможуть лікувати вдома, у своєму власному фізіотерапевтичному відділенні. Такий потрібний дитячому будинку подарунок напередодні Дня святого Миколая зробили шефи — колектив «Укрзалізниці». Завдяки їм у білоцерківського Будинку дитини тепер є свої апарати УВЧ, інгалятори, тубус-кварц, електрофoрез тощо. А також — спортивний зал, де з малюками займатимуться лікувальною фізкультурою.
Що й казати, подарунок яскравий, гарний, функціональний. І не останній, як запевнив в. о. заступника генерального директора «Укрзалізниці» Іван Вужинський.
