Майже місяць міський голова Красного Луча Сергій Лук’яненко перебуває під вартою у слідчому ізоляторі в Києві. З 29 серпня цього року опальний мер не з’являвся в рідному місті після того, як суддя Антрацитівського міськсуду Луганської області Євгенія Тополюк, що розглядає кримінальну справу з обвинувачення С. Лук’яненка у несплаті податків, винесла постанову про його арешт «за неповагу до суду». Неповага полягала в тому, що Лук’яненко за запрошенням керівництва облдержадміністрації відбув до Донецька для участі в урочистостях з нагоди Дня шахтаря, а замість нього в судове засідання з’явилися його адвокати. Їхнє клопотання про перенесення слухання справи суддя Тополюк зігнорувала, мовляв, закон вище за все. Якби ж то!
Кримінальну справу проти мера Красного Луча було порушено у травні цього року прокурором Антрацитівського району на підставі не існуючої на день винесення ним постанови(!!!) рішення податківців про недоїмки, начебто виявленої ними на приватному підприємстві, що його С. Лук’яненко очолював до його обрання мером. Відсутність заборгованості перед бюджетом підтвердили й експерти Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, проте кримінальна справа розкручується за всіма законами жанру.
В опалу, а потім і у в’язницю С. Лук’яненко потрапив після того, як провів на сесії міськради рішення про передання в комунальну власність нічийних до того відходів місцевих шахт на сотні мільйонів гривень, з яких годувалася вся «правоохоронна» рать. «Все місто бачить, як повз вікна прокуратури і міліції їдуть навантажені тягачі зі шламами, вугіллям, але жодна комісія, прислана на наше прохання облдержадміністрацією, жодних фактів незаконних діянь не встановила. Це просто війна без правил, котру або ти зупиниш, або вона вб’є тебе», — сказав він в інтерв’ю журналістам незадовго до свого арешту. Тисячі жителів Красного Луча вже котрий рік живуть надголодь, хоча ще якихось десять років тому місто завжди посідало друге-третє місця в області за обсягом випуску товарної продукції і було не просто самодостатнім, а одним із тих, які стрімко розвивалися.
Змушений не з власної волі виїхати з Красного Луча, С. Лук’яненко із серпня перебував в Києві, оббиваючи пороги всіляких інстанцій у пошуках захисту від сваволі. А в цей час депутати міськради під наглядом одного з керівників області і силовиків проголосували за усунення С. Лук’яненка з посади голови.
Три місяці поневірянь по чужих кутках і затримання не минулися для нього безслідно. Провідні фахівці Київського інституту кардіології, котрі обстежували
С. Лук’яненка у слідчому ізоляторі, знайшли у нього серйозне захворювання серця, що загрожує необоротними наслідками, і наполягають на негайному лікуванні в умовах стаціонару. Але суддя Є. Тополюк відмовляє в його звільненні з-під варти. Може, для того і запроторили С. Лук’яненка за ґрати, щоб він відтіля більше не вийшов? Невже для того, щоб врятувати життя якійсь людині, збудити співчуття, нині потрібне особисте втручання Президента України?
P. S. Група народних депутатів України звернулася до судді Є. Тополюк із клопотанням про звільнення С. Лук’яненка з-під варти.
