Хокей. «Єврочелендж». Третій тур. Київ. Палац спорту. 19 грудня. Данія—Україна-2. 1:2. Ларсен, 42 — Ніколаєв, 6, Буточнов, 40. Україна-1—Латвія. 7:1 Сальников, 13, Гніденко, 33, 59, Бобровников, 34, В. Тимченко, 38, Савицький, 40, Семенченко, 56 —Спруктс, 7.
20 грудня. Латвія—Україна-2. 2:5. Спруктс, 6, Романовський, 36 — Зіневич, 4, Бондарєв, 24, Кирик, 30, Ніколаєв, 35, 55. Україна-1—Данія. 6:2. Цируль, 13, Благий, 16, Ширяєв, 21, Сальников, 43, Матвійчук, 48, Сєров, 60 — Йонсен, 49, Шолдан, 57.
21 грудня. Латвія—Данія. 5:4. Широков, 33, Мацієвський, 35, 41, 48, 51 — Йонсен, 2, Дальман, 14, Томсен, 24, Нордбю, 57. Україна-1—Україна-2. 5:3. Цируль, 16, Гніденко, 28, Матвійчук, 29, Полоницький, 35, Ісаєнко, 43 — Гнітко, 27, Яковенко, 50, 58.
Примітка: друга збірна України, котра замінила в турнірі Естонію, виступала поза конкурсом.
Прихильники хокею нашої столиці знову отримали чудовий подарунок. Три дні вони були свідками гри досить пристойного рівня. А головне — наша національна збірна виграла всі поєдинки і стала переможницею. Відвідав цей захід високий гість — президент Всесвітньої федерації хокею (ІІХФ) Рене Фазель. Це — велика честь і для турніру, і для України.
Ми попросили наставника нашої збірної Олександра Сеуканда поділитися враженнями від змагань.
— Ми виступали не найсильнішим складом. З різних причин не прибули до Києва оборонці — Разін, Толкунов, Срюбко («Амур», Хабаровськ), Остроушко, Завальнюк (СКА, Санкт-Петербург), Людкевич («Олімпія», Кірово-Чепецьк). Усіх не відпустили з клубів. Нападники — Проценко, Литвиненко, Василевський —побоялися за місце у складах своїх команд. Христич прилетів до Києва, але з травмою. Я вже не кажу про гравців НХЛ Федотенка, Панікаровського. Це наш золотий запас. І за сприятливих обставин вони зможуть посилити наш колектив на чемпіонаті світу. Але не все так просто. Треба платити страховку, домовлятися з агентами цих гравців.
Стосовно турніру, то він, зрозуміло, дуже корисний. Була унікальна можливість переглянути всіх кандидатів. Розподіл їх на дві збірні умовний. Склади визначили під час поєдинку між двома командами. Проходив він дуже гаряче.
Скажу відверто, дуже переживав за нашу другу команду. Щоб вона не виконувала роль статиста. Але все вийшло чудово: перемоги над Данією та Латвією, друге підсумкове місце про щось свідчать. Принаймні ця команда була сильніша за збірну Естонії, котра відмовилася від участі в турнірі.
А перший склад виграв змагання. Його гравці, котрі грають у російській Суперлізі, довели, що вони — пристойні майстри, справжні лідери.
— Охарактеризуйте, будь ласка, ваших суперників...
— Данія наробила фурору на попередньому чемпіонаті світу, перемігши США і зігравши внічию з Канадою. Це високодисциплінований, організований колектив, з яким працює шведський тренер Мікал Ліндстрем. Таку міцну команду було дуже важко обіграти. Латвія виставила експериментальну збірну. Але й без гравців НХЛ Жолтка, Ірбе та інших сильних виконавців латиші — гідні суперники. Наставник балтійців, швед Курт Ліндстрем (свого часу під його орудою Швеція вигравала чемпіонати світу), привіз до столиці України багато здібної молоді. Для того, щоб вона здобувала досвід...
Пригадали колишні звитяги
Сорок років тому заслужений тренер Росії Дмитро Миколайович Богінов улітку привіз до Києва велику групу хокеїстів з Москви, Ленінграда, Новосибірська, Горького, Свердловська. Так народився клуб «Динамо», який за два сезони пробився до еліти радянського хокею. Потім колектив дістав назву «Сокіл» і став провідним у вищій лізі. А 1985 року під керівництвом Анатолія Богданова виграв бронзові медалі чемпіонату СРСР.
Приємно згадати ті роки тріумфу українського хокею. Наші юнаки виграли чемпіонат країни. Валерій Ширяєв і Дмитро Христич стали чемпіонами світу у складі збірної СРСР. А згодом Олексій Житник був удостоєний олімпійського «золота». Перелік перемог та імен українських хокейних зірок можна продовжувати довго. Але, на жаль, усі ці звитяги — в минулому. Нинішня ситуація катастрофічна. Це тоді як Україна виступає у вищій лізі світового хокею і серед дорослих, і серед юніорів. Однак це видимість благополуччя. Адже рухаємося завдяки інерції швидкостей, здобутих у попередні часи. Що буде далі — передбачити важко.
А організатори київського турніру влаштували ветеранський матч збірних Росії та України. Почесними гостями на ньому були багато з тих, хто виконував в Україні місіонерську хокейну діяльність. Микола Кульков, Ігор Тузік (нині віце-президент Федерації хокею Росії), Євген Кухарж (виконавчий директор московського клубу «Крилья Совєтов»), Володимир Рєпньов (чемпіон світу, працює в ДЮСШ «Динамо», Москва). До них приєдналися ті, хто виступав за «Динамо»—«Сокіл» у минулі роки і мешкає в Києві. Всю цю шановну публіку вітали різні керівники і зал, вручали їм подарунки. Згадали імена тих, кого, на жаль, уже немає серед нас.
А потім був матч. Збірною України керували Ігор Шичков та Валентин Уткін, а командою Росії — Микола Карпов (з колективом прибув також легендарний В’ячеслав Старшинов). Глядачі палко вітали своїх улюбленців — киян Юрія Павлова, Олександра Менченкова, Олега Ісламова, харків’янина Едуарда Цируля (до речі, його син Дмитро успішно грав у київському турнірі у складі національної збірної України) та інших.
За традицією, у складі гостей було чимало суперзірок. Скажімо, капітан 63-річний Віктор Кузькін — восьмиразовий чемпіон світу і триразовий олімпійський чемпіон.
В основний час нічия — 4:4 (Власов, Куценко, Коляда, Дьомін — Кучеренко, Шалімов, Лебедєв, Кожевников). Жоден з росіян не реалізував післяматчевий буліт. А у нас знайшовся один — колишній оборонець «Сокола», нині наставник молодіжної збірної України Сергій Лубнін. Отже, перемога України — 5:4. І віра в подальші контакти.
Насамкінець про тих, хто доклав зусиль, щоб свято відбулося. Це президент ФХУ, мер Києва Олександр Омельченко, столичні профспілки (голова Микола Верес), компанія «Лукойл—Україна» і координатор та натхненник заходу, генеральний менеджер збірної України Василь Фадєєв.
