Країна вже живе передчуттям новорічних свят, ухиляючись говорити про наболіле, про те, що може зіпсувати настрій. Телеканали «осідлали» улюбленого рекламного коника, випуски новин запістрявіли, як було колись, позитивом. Темпи економічного зростання нинішнього року перевищили найсміливіші прогнози... Тож на тижні поговорити було про що.
Фонд держмайна, скажімо, оголосив про те, що конкурс з продажу 98,8 відсотка акцій ВАТ «Дніпровський комбінат імені Дзержинського» виграла донецька корпорація «Індустріальний союз Донбасу» (ІСД). Рекордні 710 мільйонів гривень, запропоновані за пакет, а тим паче інвестиційний мільярд, який збирається вкладати ІСД упродовж найближчих п’яти років, звісно, неабиякі гроші, але не в тім сіль. Конкурс з приватизації стратегічного для країни і життєдайного для Дніпродзержинська об’єкта засвідчив нові тенденції на приватизаційному полі країни. Найголовніша — перегляд зверхнього, якщо не сказати зухвалого, ставлення держави до управління своїми корпоративними правами. Саме конкурс з приватизації «Дзержинки» змусив нарешті зруйнувати чимало шкідливих стереотипів, які насаджував великий бізнес з допомогою непрозорих схем, офшорних капіталів, суперечливого законодавства. Держава ще не є ефективним власником, але вона, як показав цього року розвиток подій у гірничо-металургійному комплексі, і зокрема на «Дзержинці», здатна бути суворим контролером. Вона, держава, зобов’язана знати, хто і скільки виробляє залізорудної сировини, коксу, чавуну, прокату та в який бік течуть грошові потоки після їх реалізації. Щоб не сталось так, як було з цукровими буряками і зерном. Це тим паче важливо напередодні приватизації «Укррудпрому».
Суховантаж класу «ріка-море», першу секцію якого заклали минулого тижня на суднобудівному заводі «Океан» у Миколаєві, вочевидь даватиме прибутки «Укррічфлоту», а не іноземним компаніям, як було донині. Скорочення транспортних витрат на україно-польському кордоні завдяки автоматичному колієперевідному пристрою — також приємна передріздвяна новина. Як і шестимільйонна тонна прокату «Криворіжсталі». Як і те, що нарешті уряд подбає про реєстр лікарських засобів, що обкладатимуться податком на пільгових умовах. Не зрозуміло тільки, чому це не зробили до появи президентського указу, згідно з чинним законодавством. Одне слово, великий бізнес — великі перемоги, а малий — великі клопоти. Про це подумалося того дня, коли майже одночасно страйконув речовий ринок у Дніпропетровську, а Пенсійний фонд у Києві закінчив перерахунок пенсій у зв’язку з грядущим підвищенням. З’ясувалося, що з платників єдиного податку та реалізаторів товарів у Дніпропетровську стягують 70 гривень пенсійного збору, що суперечить указу Президента про спрощене оподаткування. Невже уряд того не знав? Не міг не знати, адже ще не вляглася луна від протестів, які чулися влітку, щойно у парламенті спробували «протягти» рішення про оподаткування обороту єдиноплатників. Тоді, може, Пенсійному фонду бракує коштів? У цьому відомстві також добра новина: теперішніх чотирьох мільярдів гривень вистачить на січень і частково на лютий наступного року. Схоже на те, що уряд просто чогось недогледів або не встиг передбачити.
Ось і Президент України на спеціальному засіданні з провідними урядовцями помітив за урядом всього-на-всього дві помилки (дестабілізацію на продовольчому ринку і зволікання зі зняттям ПДВ на лікарські засоби). Ніхто не заперечив: за день до цього представники профспілок у Нацраді соціального партнерства при Президентові України призупинили свою участь на знак протесту проти нехтування Прем’єр-міністром Віктором Януковичем, як вони вважають, справедливих вимог. Вони стосуються підвищення мінімального розміру заробітної плати і доопрацювання проекту Трудового кодексу.