Пленум ЦК профспілки металургів і гірників України прийняв Звернення до Президента Леоніда Кучми
Як відомо, йдеться у ньому, Верховна Рада, керуючись національними інтересами із забезпечення контролю держави над стратегічно важливим для економіки і безпеки підприємством, нещодавно ухвалила закон про внесення «Криворіжсталі» до переліку об’єктів, які не підлягають приватизації. Це рішення парламентаріїв дістало підтримку керівництва комбінату, його схвалили трудовий колектив, галузева профспілка і загалом мешканці Кривого Рогу. Але несподівано для криворіжців Президент скористався своїм правом вето. Ось профспілка металургів та гірників і вважає, що в цьому випадку президентське вето «не має достатніх підстав і ставить під загрозу всі досягнення та надбання трудового колективу комбінату, а також перспективи соціально-економічного розвитку всього Кривбасу».
— У серпні цього року, перебуваючи на Дніпропетровщині, Президент залишився задоволений, — стурбовано казав з трибуни пленуму голова профкому «Криворіжсталі» Юрій Бобченко, — результатами роботи чи не єдиного нашого комбінату, і пояснив цей «феномен» тим, що він, Леонід Данилович, особисто взяв під свій патронат підприємство. Тому ні за яку ціну не дозволить його й роздержавлювати. І ось маємо...
Аргумент учасників пленуму, що практика багатьох уже приватизованих підприємств гірничо-металургійного комплексу не дає підстав для особливого оптимізму, аби сподіватися на кращі часи — це ще й не все. Справді, заводи та комбінати, котрі потрапили комусь у власність, там і тут часто-густо від того потерпають. Їх товарні і фінансові потоки спрямовуються зазвичай через усілякі посередницькі структури, і як наслідок — падає рентабельність виробництва, зменшуються платежі до бюджетів, згортаються або й зникають назовсім соціальні гарантії. Натомість маємо факти експлуатації робочої сили.
«Криворіжсталь» на цьому тлі має зовсім протилежний вигляд. Сьогодні це здатне до самоінвестування і саморозвитку підприємство, рентабельність якого сягає 30 відсотків. Збережено весь соцкультпобут, протягом трьох останніх років для працівників збудовано майже 800 житлових квартир. Більше мільярда гривень лише цього року витрачено на реконструкцію і технологічний прогрес, а середня заробітна плата становить фактично вже тисячу гривень на місяць. Ще такий факт: мало не сорок відсотків обласних надходжень до бюджетів усіх рівнів забезпечує саме «Криворіжсталь». Тому пленум галузевої профспілки і попросив Президента «не допустити приватизації комбінату в інтересах будь-якої бізнесово-політичної групи та зберегти за цим унікальним для України виробничо-соціальним комплексом статус державного». Проблеми, які були винесені на обговорення пленуму ЦК, саме і стосувалися захисту трудових і соціально-економічних інтересів трудівників. Нині доводиться їх по-войовничому захищати і відстоювати. Щодо цього, крім потенційно неприємної, пов’язаної з подіями навколо «Криворіжсталі», учасники пленуму, мов у тому анекдоті, мали і одну «приємну» новину. З неї, зрештою, і почали.
Диво сталося на Дніпропетровському металургійному заводі
ім. Петровського: управляюча промислово-фінансова група «Приват» несподівано розщедрилася і не лише виплатила робітникам усю заборговану плату, а й підвищила її відтепер до того рівня, який передбачає чинна на цей момент Генеральна угода профспілки металургів та гірників з урядом і роботодавцями. Рік боролися за це на заводі, і лише тепер домоглися свого. Отакий своєрідний новорічний подарунок-сюрприз отримали «петровці»!
— А скринька дуже просто відчиняється, — пояснив голова профкому ДМЗ ім. Петровського Олександр Бабченко. — Нам допомогла приватизація Дніпровського комбінату ім. Дзержинського, де група «Приват» зазнала поразки — спіймала облизня. Оскільки наша профспілка нині у стані конфлікту з роботодавцями від корпорації «Приват-Інтертрейдинг», то, щоб, мабуть, не ризикувати і не втратити ще й контролю над «Петровкою», вирішили змилостивитися над колективом чи й задобрити його...
Хоч у профспілки металургів, схоже, одна вимога: власниками підприємств будь-хто може бути, це навіть не архіважливо — аби вони не нехтували інтересами трудових колективів. Робочі місця, гідна зарплата і бездоганні та безпечні умови праці — оце і все, що володарям та приборкувачам гарячого розпеченого металу сьогодні треба.
Дніпропетровськ.
