Ланцюгова реакція наступу ласих до шматків дорогоцінної приморської земельки відвирувала в Партеніті, Ялті, Судаку, Симеїзі, Морському... Скрізь ситуація була напруженою, загрожувала перерости у масові сутички захоплювачів землі й активістів імпровізованих загонів самооборони, етнічні конфлікти і соціальні вибухи. Всюди лунало: нас спровокувала місцева влада, акції протесту викликані тривалим ігноруванням заяв і невиділенням земельних ділянок під індивідуальне будівництво, тоді як навколо ростуть палаци і котеджі «крутих», земля, включно з заповідною, віддається непевним кооперативам, продається на чорному ринку, до моря вже не підійти...
Тенденцією стали висадки на півострові столичних правоохоронних десантів. Спершу автономія відзначилася 33 кримінальними справами Генеральної прокуратури України. Та навіть її рейди до порядку не привели. Потім відбулося виїзне засідання комітету ВР України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією. І після нього захоплювати землю не перестали.
Закони і їх виконання
Виявляється, у Кримінальному кодексі немає, як раніше, статті «самозахоплення земельних ділянок». Дії хапальників можна підвести лише під «самочинство», покарання за яке обмежується штрафом.
При тому, що за роки незалежності в автономії виділено 82 тисячі ділянок під будівництво (більше половини з них — репатріантам), за останніми цифрами на півострові використовується 113,5 гектара «спірної» землі, з яких 55 га захоплено кримськими татарами. Дії ж місцевих судів і прокуратури мляві й незначні. А суми штрафів настільки сміховинні, що не зупиняють порушників, а радше провокують їх на подальші неправедні кроки. Адже земля дорожчає швидше золота, і декому так хочеться привласнити це багатство. Провокують і «нові росіяни та українці», різного калібру чиновники і їх челядь, які вважають, що вони стоять над законами держави, котролюючими і правоохоронними органами. Тож множаться випадки вихоплення ділянок під «палацики» в парках, заповідних зонах, на самісінькому березі, територіях оздоровниць, історичних і архітектурних пам`яток.
Виходить, що відповідні статті Конституції і закону про місцеве самоврядування існують незалежно від реального життя.
Це ж відзначив і голова ВР АРК Борис Дейч:
— Головні причини проблем — недосконалість законодавства і його недотримання, дії та бездіяльність голів сільських і селищних рад. При цьому часто важко відділити елементарну юридичну безграмотність у питаннях земельного законодавства від свідомого, цілеспрямованого його порушення, корисливого інтересу. Все це ще й намагаються прикрити колективною думкою депутатського корпусу.
Б. Дейч нагадав, що зі столиці звучало вже не раз: коли кримські владники не вирішать проблеми розтринькування Південнобережжя самі, то це за них буде змушений робити Київ. Отже, систематичні масові порушення земельного законодавства, хвилі навколо ласих шматків Південного берега ставлять під загрозу окремі повноваження автономії у сфері землекористування. Палке бажання значної кількості людей володіти елітною землею може призвести до обмеження прав автономії.
Такого ми допустити не можемо, заявило керівництво автономії, тому порядок у цій сфері буде наведено. Прокурорські перевірки на місцях лише цього року виявили більше 2 тисяч порушень та понад тисячу фактів використання земель без правоустановчих документів. Це свідчення того, що місцеві органи влади не виконують земельне законодавство. Непрозора політика місцевих рад у цьому питанні стала каталізатором соціальної напруги на півострові.
Щоб запобігти зловживанням надання землі передусім на Південнобережжі, всі ділянки повинні надаватися в оренду виключно на конкурсній основі. У Криму це питання мусується роками. З цього приводу було вже дві постанови уряду автономії. Але досі жодного аукціону не проведено. Місцева влада ці постанови просто ігнорує.
Перевірки виявили ще одну проблему: безконтрольність влади. Земля виділяється не лише без аукціонів, а часто і без розгляду на сесіях, особистим розпорядженням селищного чи міського голови. Отже, контроль за використанням землі необхідно перекласти на уряд і ВР автономії. Вони вимагають від місцевих рад відмінити всі незаконні рішення і прозвітувати про це перед постійною депутатською комісією з місцевого самоврядування. Негайно треба провести остаточну інвентаризацію землі, визначити кордони всіх населених пунктів і природних заповідників та нарешті створити механізм прозорого продажу земельних ділянок. Те, що документація інвентаризації знаходиться в паперовому, а не в електронному вигляді в Рескомземі, а органи влади не мають зведених даних про власників земельних ділянок, дає змогу багатьом спритникам мати їх декілька, у той час як значна частина населення не може законним шляхом отримати жодної.
Треба, щоб нарешті запрацював загальнокримський земельний кадастр. Без допомоги Держкомітету з земельних ресурсів не обійтися. Бо вже три роки (!) в суді триває сумнозвісна справа «створеного, але забороненого» Єдиного республіканського цифрового територіального кадастру. Техніка простоює, старіє, інформаційний ресурс використовується невідомо ким і з якою метою. Чи не час у цій справі ставити крапку? Тут своє слово повинні сказати правоохоронні органи.
Та окремі кримські керівники вважають: у тому, що відбувається тут із землею, завинили всі, крім них самих. Тож твердять: проблеми наділення землею жителів Криму не існує, є проблема виконання земельного законодавства. Для встановлення правопорядку необхідно повернути кримінальну відповідальність за самозахоплення землі. Комісії ВР АРК готують проект звернення кримських депутатів до Верховної Ради України з метою законодавчого врегулювання земельних відносин на території автономії. ВР Криму прохатиме український парламент визначити право АРК на землю, встановити порядок виділення в натурі земель, що є загальною власністю територіальних громад; визначити повноваження ВР АРК із забезпечення й реалізації державної політики в царині використання і охорони земель та координації і здійснення контролю за ними, діяльністю районних і міських рад у сфері земельних відносин. Пропонує створити земельний фонд для забезпечення ділянками репатріантів і відрегулювати порядок їх виділення з цього фонду, ліквідувати неузгодженість окремих норм Земельного кодексу України і Закону «Про місцеве самоврядування» з питань земельних відносин, встановити кримінальну відповідальність за самовільне захоплення земельних ділянок.
Хрест на курорті
Тим часом уже йдеться до того, що Крим як міжнародний курорт може зникнути зовсім. «Сьогодні подано 7,5 тисячі заявок від репатріантів з проханням виділити ділянки від Ялти до Судака, — заявив Б. Дейч. — Процес цей триває, і через півроку—рік ми матимемо 30-40 тисяч таких заяв. Якщо погодитися з тим, що необхідно забезпечити всіх, то з урахуванням складу сімей виникне завдання у стислий термін переселити на вузьку, непристосовану в інженерному відношенні смугу землі 100 і більше тисяч жителів. Тоді хрест на курорті та його можливостях можна ставити назавжди».
Множаться і самовільні захвати ділянок землі Південнобережжя. Їх серед виявлених порушень понад дві третини. За даними Кримського республіканського комітету в справах національностей і депортованих громадян, до третини ділянок, виділених для депортованих, не освоюється, зокрема півтисячі на південному узбережжі. Водночас масові самозахоплення землі вже виходять з-під контролю тих, хто їх ініціює. Безконтрольна, стихійна міграція, передусім представників кримських татар, почала викликати тертя репатріантів з жителями узбережжя інших національностей.
Голова Рескомнацу Сервер Салієв пояснює це так званою внутрішньою міграцією кримських татар, дією «гарячих голів», які намагаються домогтися законності... незаконним шляхом.
Всі розуміють, що південнобережна земля безцінна, однак повсюди шириться її розтринькування і нищення. Чарівний берег стрімко забудовується без проектів, не враховуються зсувні процеси, ігноруються вимоги сейсмостійкості, відсутні інженерні мережі, споруди для очищення каналізаційних вод і утилізації сміття. Від безсистемної забудови Південнобережжя страждають уже і гості, і самі кримчани. Фактично насувається загроза виведення прибережних територій зі складу курортних.
Крим.
