Про законотворчу роботу Комітету Верховної Ради з питань науки і освіти в останні місяці 2003-го розповідає його голова Станіслав Ніколаєнко:
— У схвалених комітетом і рекомендованих Верховній Раді України змінах до Закону України «Про вищу освіту» передбачено, зокрема, впорядкувати порядок обрання керівників вузів.
Вносяться зміни до деяких статей Закону України «Про вищу освіту», які посилюють відповідальність закладів за якість роботи. Так, стаття 9 закону зобов’язує вказувати в дипломі повну назву вузу, статтю 27 пропонуємо доповнити положенням про те, що відкриття — закриття вищого навчального закладу І та ІІ рівнів акредитації відбувається за погодженням з урядом.
На нашу думку, потребують переосмислення підходи до оплати праці працівників навчальних закладів, особливо тих, хто готує бакалаврів. Доцільним було б на першому етапі дозволити вузам оплачувати їм роботу як у відповідних університетах, спочатку з власних коштів, а потім з бюджету.
Потрібно давно диференціювати зарплату в школі і вищих навчальних закладах І та ІІ рівнів акредитації.
Закон, зокрема, ми доповнюємо нормою (стаття 49), що навантаження викладача не повинно перевищувати 720 годин на ставку.
Комітет Верховної Ради з питань науки і освіти ставить за мету найближчим часом змінити парадигму оподаткування прибутку підприємств. Йдеться про віднесення затрат на освіту та підготовку кадрів до валових витрат. Нині ці кошти беруться із прибутку, який оподатковується за ставкою 30 відсотків, а ви розумієте, що це означає для підприємства.
Виходить дивна річ: коли міняємо якусь машину чи деталь до неї, то відносимо це на валові витрати, а коли відновлюємо чільну складову продуктивних сил — робочу силу, то — за рахунок прибутку, який оподатковується. Цю неузгодженість маємо намір улагодити через зміни до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
