Нова норма: Верховна Рада ухвалила Кримінально-виконавчий кодекс України (далі — КВК).
Це означає, що істотно по-новому врегульовано виконання такого виду покарання, як позбавлення волі.
КВК встановлено норму, згідно з якою осіб, засуджених до позбавлення волі, направляють для відбування покарання не пізніше 10-денного строку з дня набрання вироком законної сили або з дня надходження із суду розпорядження про виконання вироку, який набрав законної сили. Протягом цього строку засуджений має право на короткострокове побачення з близькими родичами.
По прибутті засудженого до колонії адміністрація колонії направляє повідомлення одному з членів його сім’ї або близьких родичів за вибором засудженого, в якому вказано адресу колонії і роз’яснено права засудженого (останнє потрібно, зокрема, для того, щоб рідні та близькі засудженого були обізнані про можливість листування, побачення та ведення з ним телефонних розмов, направлення йому передач і посилок).
За визначеним КВК загальним правилом, засуджений до позбавлення волі має відбувати весь строк покарання в одній колонії, яка до того ж розташована у межах адміністративно-територіальної одиниці відповідно до його місця проживання. Переведення засудженого для подальшого відбування покарання з однієї колонії до іншої КВК допускає лише за виняткових обставин, які перешкоджають дальшому перебуванню засудженого у цій колонії. Закон не називає конкретно таких обставин, але встановлює, що переведення можливе, зокрема, в порядку зміни умов тримання засуджених (зміни залежать від поведінки засудженого і його ставлення до праці та навчання).
Новий кодекс досить детально регламентує режим у колоніях та засоби його забезпечення, а також умови відбування покарання. Цей режим має забезпечити: ізоляцію засуджених, постійний нагляд за ними, виконання ними своїх обов’язків, реалізацію їхніх прав та законних інтересів, безпеку засуджених та персоналу, роздільне тримання різних категорій засуджених, різні умови тримання засуджених залежно від виду колонії.
КВК поділяє виправні колонії на установи мінімального, середнього і максимального рівнів безпеки. Вони передусім відрізняються своїм режимом — зокрема, обмеженнями, яким можуть піддаватися засуджені, обсягом їх прав, характером стягнень та заохочень, що можуть до них застосовуватися. Зрозуміло, що вид колонії, а отже — і умови відбування покарання для засудженого, визначаються залежно від злочину, який він скоїв, виду та розміру призначеного йому покарання, наявності попередньої судимості. Так, у колоніях мінімального рівня безпеки відбувають покарання особи, які вперше засуджені до позбавлення волі за злочини, скоєні з необережності, а також засуджені за злочини невеликої та середньої тяжкості. У колоніях максимального рівня безпеки — лише чоловіки, яких, зокрема: засуджено до покарання у вигляді довічного позбавлення волі; засуджено за скоєння умисних особливо тяжких злочинів; переведено в установленому КВК порядку з колоній середнього рівня безпеки.
Новий кодекс встановлює правило, за яким режим у колоніях має зводити до мінімуму різницю між умовами життя в колонії і на свободі, що повинно сприяти підвищенню відповідальності засуджених за свою поведінку та усвідомленню людської гідності. У колоніях засуджені носять одяг єдиного зразка, форму визначає Державний департамент України з питань виконання покарань.
Звертаємо увагу, що відповідно до КВК засуджені, їхні речі й одяг, а також приміщення і територія колоній підлягають обшуку та огляду. Крім того, адміністрації колоній надається право, за наявності підстав, проводити огляд громадян та їх речей, транспортних засобів, які є на території колонії, та вилучати заборонені речі і документи. Відповідний державний департамент визначає перелік і кількість предметів та речей, які засуджені можуть мати при собі.
У КВК зазначено підстави та порядок застосування до позбавлених волі осіб заходів фізичного впливу, спеціальних засобів і зброї. Йдеться, зокрема, про випадки, коли такі особи чинять фізичний опір персоналу колонії, злісно не виконують його законні вимоги, проявляють буйство, беруть участь у масових заворушеннях, захопленні заручників або чинять інші насильницькі дії.
Для довідки: КВК прийнято Верховною Радою 11 липня 2003 р. Він набирає чинності з 1 січня 2004 р. З повним його текстом можна ознайомитись у «Голосі України» за 29 серпня ц. р.