Рішення Кабінету Міністрів про семиденний відпочинок на початку січня можна привітати, бо є вірна прикмета.
Підмічено, що макроекономічна траєкторія розвитку найуразливіша в січні і листопаді, коли виробництво стискається порівняно з попередніми місяцями. А це, у свою чергу, зменшує приріст січня проти січня. Інакше кажучи, вже у березні стає зрозуміло, на якій траєкторії може опинитися економіка наприкінці року.
Згадаємо вдалі січневі старти. У 2000 році в січні мали 3,4 відсотка зростання ВВП, наприкінці року — 5,9. На старті 2001-го — 9,1 відсотка приросту ВВП, стільки само — на фініші. На початку 2002-го — 3,2 відсотка, наприкінці — 4,8. Нинішнього січня проти січня минулого року мали 7,7 відсотка приросту ВВП, за одинадцять місяців — знову 7,7. Як на мене, те, що ми втрачаємо на старті, дуже важко надолужити упродовж року. Не втрачати на старті корисно і для монетарного сценарію економіки. Зрештою, хто заперечить, що працювати зі світлою головою — завжди тямуще рішення? Отож бо й добре, що сім днів будемо відпочивати.
Валерій ЛИТВИЦЬКИЙ, радник Голови Нацбанку з питань макроекономіки.
