Захист інтересів дітей-сиріт безпосередньо залежить від економічного розвитку держави. Що можна говорити сьогодні, коли на їхнє утримання держава виділяє копійки. Навіть працюючі батьки не можуть забезпечити своїх чад усім необхідним. Нещодавно (№ 208 за 4.11.2003) «ГУ» писав про дитячий будинок, який відвідав німецький співак Дітер Болен. Він був настільки шокований побаченим, що вирішив допомогти з будівництвом нового дитбудинку та взяв під опіку двох дівчаток. Є й серед українців бажаючі взяти на виховання дитину.

Щоб надати можливість якомога більшій кількості дітей-сиріт отримати домашнє тепло й любов, народний депутат Владислав Атрошенко розробив проект закону «Про Єдиний державний реєстр дітей, які залишилися без опіки батьків і можуть бути усиновлені, та громадян, що бажають усиновити дитину».

Причину появи такого законопроекту Владислав Анатолійович пояснив дуже просто: «Той, хто бачив очі дітей, які перебувають у дитячих будинках, розуміє: це — найнезахищеніша верства населення». Саме тому, за словами депутата, узагальнення даних про таких дітей стало для нього принциповим.

Проектом закону передбачено проведення обліку не тільки дітей, які потребують опіки, а й бажаючих усиновити дитину, в тому числі й іноземних громадян. Особлива увага в документі приділена доступу до інформації реєстру та захисту прав громадян на одержання цієї інформації.

Дані вноситимуть на місцях, з присвоєнням кожному запису реєстраційного коду, а потім акумулюватимуть на державному рівні. Після цього потрібно лише поступово доповнювати реєстр інформацією, за мірою її надходження.

До того ж дані, що використовуватимуть, базуватимуться винятково на захисті інтересів дитини та її згоді на оприлюднення відповідної інформації. Велику увагу приділятимуть цілісності та узгодженості правової системи формування та використання реєстру даних про дітей та осіб, які бажають усиновити дитину.

В. Атрошенко впевнений, що запровадження єдиної бази даних дасть можливість не тільки узагальнити дані про дітей та проводити вчасний аналіз інформації, а й сприятиме прискореному влаштуванню дитини в сім’ю на виховання. Також допоможе запобігти викраденню та торгівлі дітьми.

Водночас, не виключаючи необхідності доповнення проекту іншими нормами, автор запрошує органи опіки та усиновлення, жіночі організації і органи захисту материнства надсилати свої пропозиції та зауваження до проекту закону.