Сьогодні важко переоцінити значення трудового внеску поштовиків у розвиток інформаційної сфери країни.
Як нині пошта адаптується до нових умов функціонування і які послуги пропонує своїм клієнтам, як забезпечує належну якість обслуговування і зручність для споживачів? Із такими запитаннями ми вирішили звернутися до директора Дніпропетровської дирекції «Укрпошти» Таїсії ЗАМКОВОЇ.
— Шановна Таїсіє Федорівно! Завершується 2003 рік. Як прийнято в усі часи, кожне підприємство підбиває підсумки своєї діяльності, аналізує досягнення і прорахунки, шукає шляхи подальшого підвищення ефективності роботи...
— У цьому році дирекцією забезпечено виконання планових показників економічного розвитку. Крім універсальних послуг поштового зв’язку, ми надаємо понад 50 видів інших різноманітних послуг. Це послуги на базі інформаційних технологій (електронний переказ, електронне повідомлення), кур’єрські та транспортні послуги, розповсюдження реклами, реалізація лотерей тощо. Попит мають послуги «Фототовари — поштою», «Ліки на замовлення», «Товари — поштою». Щомісяця послугами поштового зв’язку на Дніпропетровщині користуються понад 1,5 млн. громадян.
На жаль, в останні роки темпи зростання послуг незначні. Обумовлено це низькою платоспроможністю населення, стрімким розвитком засобів електрозв’язку, інформаційних технологій та жорсткою конкуренцією.
— Гадаю, це аж ніяк не всі чинники, що впливають на діяльність поштового відомства не тільки області...
— Так. Є значні втрати від невідповідності тарифів нашим витратам з надання окремих видів послуг. Насамперед це стосується послуги з виплати й доставки грошових сум, пов’язаних із підвищенням розмірів пенсій та грошових виплат.
— Із нового року у зв’язку з перерахунком пенсій розміри трудових пенсій буде підвищено. Як доставка підвищених пенсій позначиться на фінансовому стані дирекції?
— Проблема існує, та, на жаль, не розв’язується. Виплату пенсій працівники поштового зв’язку здійснюють з моменту започаткування у країні пенсійного забезпечення (з 1938 року). Оплата послуг проводилася за тарифом, який підвищувався залежно від собівартості послуг в умовах економічних змін. Однак починаючи з 1997 року вартість послуги за доставку пенсій з ініціативи Пенсійного фонду України переглядалася 5 разів, і кожен раз у бік зменшення. Крім того, на виконання відповідних постанов Кабінету Міністрів України, прийнятих у 1999—2002 роках, не здійснюється оплата послуг, пов’язаних із виплатою пенсій та грошової допомоги на суму їх підвищення. Тож якщо ще у 1997 році тариф на доставку пенсії становив 3,5 відсотка, то нині фактична оплата становить лише 0,92 відсотка від суми доставленої та виплаченої пенсії. Як наслідок, Дніпропетровська дирекція Українського державного підприємства поштового зв’язку «Укрпошта» щорічно недоотримує значні суми доходів. Тільки за 2003 рік вони становлять понад 5,7 млн. грн. Витрати, пов’язані з наданням послуг з доставки пенсії, постійно зростають пропорційно збільшенню сум виплати. Це — сплата коштів банківським установам за отримання готівки, перевезення її, заробітна плата листонош тощо.
Постанова Кабміну України від 20.11.2003 р. № 1783 «Про заходи щодо поліпшення пенсійного забезпечення громадян» зобов’язує і надалі (тобто у 2004 році) безкоштовно виконувати роботу з доставки знову підвищених розмірів пенсій. Як і раніше, ми змушені будемо нести ще більші витрати. Оплата банківських послуг збільшиться на 0,5 млн. грн., завантажимо додатковою роботою працівників, зокрема листонош, і тільки заробітна плата, яка нині й так надто низька, залишиться в існуючих розмірах. До того ж гостро стоїть проблема плинності кадрів, зокрема листонош. Основні причини їх звільнення за власним бажанням — важкі та небезпечні умови праці, низька заробітна плата.
Сьогодні листоноша йде до кожного населеного пункту (великий він чи малий). При цьому більшість із них працює неповний робочий день (завантажені від 0,5 до 1 одиниці). Пропорційно завантаженості нараховується і заробітна плата. Збільшити навантаження за рахунок об’єднання доставних дільниць неможливо, адже деякі з них розташовані на відстані від 10 до 15 і більше кілометрів від стаціонарного відділення поштового зв’язку.
— Як ви оцінюєте нинішню ситуацію стосовно виплати пенсій?
— Органи Пенсійного фонду провадять велику роботу з виплати пенсій, особливо в містах, через установи банків, і близько 20 відсотків пенсіонерів отримують її у банках. Ми не проти виплати пенсій через банківські чи інші установи, обрані Пенсійним фондом. Проте ніхто не веде мову, як забезпечуватиметься обслуговування інвалідів та літніх людей, котрі не в змозі ходити до будь-яких установ, аби отримати пенсію. Жоден банк ще не наважився «місити грязюку», аби доставити пенсії ні в одне віддалене село чи навіть до приватного сектору великих міст. От і виходить, що роботу, яку зручніше виконувати, беруть на себе банківські установи. А кому залишиться неприбуткова робота?! Та й мережа Ощадбанку не така вже й розгалужена!
Треба зазначити, що основна частина сільських відділень зв’язку для нас збиткова. Але ми змушені їх утримувати. Подальше ж невирішення питання повної оплати послуг з виплати пенсій тільки збільшує їх збитковість. Відділення поштового зв’язку — це єдина державна структура, що залишилася у віддалених селах. А листоноша — її представник, який може надати не тільки поштові, а й інші потрібні людям послуги. Проте за обставин, що складаються, зменшення мережі об’єктів поштового зв’язку, як і скорочення працівників, неминуче. Я розумію, що це не на користь людям, та іншого виходу немає!
— Але ж у Верховній Раді є наші обранці, котрі піклуються про життя регіонів, вирішення нагальних питань електорату...
— Наші звернення до народних депутатів України з проханням посприяти у розв’язанні питань, що мають істотний вплив не лише на майбутній розвиток національного оператора зв’язку, а й загалом загрожують його існуванню, відгуку поки що не знайшли.
Дніпропетровська дирекція має великий потенціал, щоб працювати ефективно. Ми не просимо дотацій та компенсацій держави. Незважаючи на ситуацію, яка склалася, усе-таки сподіваємося, що болючі для нас питання повної оплати всіх послуг, які ми надаємо, буде вирішено.
— Поділяю ваш оптимізм, оскільки вважаю, що державна поштова структура повинна існувати і хто, як не держава, має про неї піклуватися. Адже зруйнувати цю структуру найпростіше. Створити ж на її місці надійнішу і розгалуженішу систему, яка здобула б серед людей такий само авторитет, навряд чи вдасться.