На цьому наголосили народні депутати під час обговорення урядового проекту змін до державного кошторису-2015 у Комітеті з питань науки і освіти. «Оптимізація шкіл потребує певних інвестицій», — зауважила голова профільного комітету Лілія Гриневич.
Скоротити мережу малокомплектних шкіл (де навчання в розрахунку на одну дитину коштує в кілька разів більше, ніж у «повнокомплектних» класах) вимагає Міжнародний валютний фонд. З огляду на це, уряд пропонує зменшити освітню субвенцію з державної скарбниці місцевим бюджетам. Як обіцяють у профільному комітеті, скорочення не буде критичним. «Міністерство освіти вказує на те, що освітня субвенція зменшена на величину резервного фонду цієї субвенції, тобто не відрізаються ті кошти, які вже перераховані органам місцевого самоврядування чи будуть перераховані, — уточнила Лілія Гриневич. — Це не спричинить якогось радикального закриття шкіл». Водночас присутній на засіданні комітету заступник профільного міністра Андрій Гевко припустив, що дефіцит коштів все-таки відчуватиметься наприкінці року, коли традиційно місцева влада звертається до центральної з проханням виділити додаткові ресурси.
«Якщо ми економимо за рахунок реформ (тобто оптимізації. — Авт.), то в такому разі заощаджені кошти (312,3 мільйона гривень) мають спрямовуватися на програму «Шкільний автобус», на покращення базових шкіл, куди будуть звозити дітей, і на доплати для вчителів (за престижність педагогічної праці) у цій місцевості», — вважає голова профільного комітету. Відповідні поправки до державного кошторису мають внести в лютому. Під час ухвалення бюджету в грудні було скасовано мораторій на закриття сільських малокомплектних шкіл, спрощено відповідну процедуру, проте не передбачено коштів на учнівські автобуси та довезення дітей до віддалених закладів.
Зміни державного кошторису в бік зростання спричинені необхідністю збалансувати бюджет і обслуговувати зовнішній борг, який «гладшає» з кожним стрибком курсу долара. За часів війни на відчутне збільшення видатків може розраховувати хіба що оборонний сектор.
«Натомість ми маємо незначне зменшення обсягу видатків на підготовку робітничих кадрів у професійно-технічних навчальних закладах на 6 мільйонів 708 тисяч гривень, зменшення підготовки кадрів вишами І—ІІ рівнів акредитації на піввідсотка. Є зменшення на підготовку кадрів навчальними закладами ІІІ—ІV рівнів акредитації на 0,79 відсотка», — зазначила Лілія Гриневич. За словами Андрія Гевка, уряд планує зменшити видатки на держзамовлення для університетів та інститутів приблизно на 120 мільйонів гривень.
У вкрай скрутному становищі опинилася наукова галузь: зокрема, в НАНУ на 700 одиниць скорочено чисельність працівників, майже чверть наукових установ запровадили режим неповного робочого тижня. Незважаючи на скорочення, наявних коштів не вистачає навіть на зарплату... Тому комітет має намір рекомендувати уряду збільшити видатки на оплату праці Національній академії наук України на 98 мільйонів гривень та Національній академії аграрних наук України на 10,4 мільйона гривень. НАНУ сподівається також отримати 330 мільйонів для реалізації програм прикладних розробок (на оборонну тематику), але присутні на засіданні комітету висловили сумніви в тому, що уряд ці кошти віднайде.
Крім того, під час внесення поправок до бюджету народні депутати вимагатимуть звільнити наукові установи та навчальні заклади від сплати земельного податку (тим паче що кошти на це в «науковому» кошторисі не передбачено).
З оптимістичних новин є така: за неофіційною інформацією, уряд планує скасувати обмеження зарплат науковців і науково-педагогічних працівників сімома «мінімумами». Якщо ці плани реалізують, народні депутати відкличуть свій законопроект (реєстр. №1914-1), який мав дозволити вишам і науковим установам здійснювати доплати викладачам і науковцям за рахунок спецфонду.
Як позитив було відзначено, що Кабінет Міністрів уже врахував деякі пропозиції комітету у проекті змін до держбюджету. Зокрема, вони стосуються перенесення на центральний рівень фінансування чотирьох шкіл загальнодержавного значення (за чинним варіантом кошторису їх мали утримувати «діряві» місцеві бюджети). Народні депутати пропонуватимуть передбачити в бюджеті Державного космічного агентства України ресурси для роботи Національного центру аерокосмічної освіти молоді України (розташованого на Дніпропетровщині). Крім того, проситимуть виділити кошти на утримання Дитячого музею іграшки при Міносвіти та аналогічних закладів, які є структурними підрозділами вишів (зокрема державного політехнічного музею та Державного музею авіації).
ДОВІДКОВО
За проектом закону про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» (реєстр. №2147) уряд пропонує збільшити видатки загального фонду державного кошторису на 33,9 мільярда гривень — до 536 837,69 мільйона гривень. Водночас передбачено скоротити освітню субвенцію з державної скарбниці місцевим бюджетам на 183,5 мільйона гривень. Загальнодержавні видатки Міністерству освіти і науки України зменшено на 198,5 мільйона гривень.
