У Криму відбулася презентація та обговорення фундаментального тому «Переяславська Рада 1654 року» (видавництво «Смолоскип»).
Вміщені в книзі дослідження Грушевського, Липинського, Донцова, Яковліва, Лащенка, Оглоблина, інших давніх і сучасних істориків (зокрема, присутніх на презентації Віктора Брехуненка, Віктора Горобця, Тараса Чухліба, недавнього сімферопольця Олександра Мавріна) про українсько-московський союз, про Переяславську Раду, її причини і наслідки, аргументовано спростовують одіозну радянську антинаукову «тезу» про те, що українці в середині 17-го століття боролися не за свою свободу, а за... приєднання до Московії. Цінність книги в тім, що тут чітко розділено дві цілком різні речі: реальна Переяславська Рада і пізніші (часто спекулятивні — українські, російські, польські) легенди про неї. Презентація збірника та наукові конференції, окрім Криму, відбуваються у багатьох містах України, і це добре: сучасні українці мають знати, 350-у річницю якої події ми відзначимо в січні 2004-го. Адже нині, коли проект «єдиного простору» ставить під загрозу саму українську незалежність, трактування Переяславської Ради набирає особливої ваги. Великоросійська інтерпретація тепер не може бути такою, як у 1954 році, коли теорія про «споконвічну мрію» українців возз’єднатися зі «старшим братом» набула небаченого масштабу. Та й нині проросійські політичні сили вишукують вигідні для себе «пояснення Переяслава». Отож унікальний, майже 900-сторінковий фоліант ще довго буде джерелом наукової інформації про угоду між нашим гетьманом Богданом і московським царем Олексієм. Цікаво, що оригінали переяславських статей досі не знайдено, навіть Петро І не зміг їх знайти!
Крим.
