Щойно стало відомо, що обсяги промислового виробництва в листопаді сягнули 15,5 відсотка, всі інші події ніби відійшли на другий план. Адже це означало, що кінцевий рівень суспільних доходів (ВВП), як ми і передбачали, перевищить семивідсотковий приріст. Отже, країна матиме дуже серйозний ресурс для забезпечення життєвого рівня населення і розвитку економіки.
Докладніше про складові листопадового зростання індустріального випуску ми поговоримо в рубриці «Ціни і цінності». Скажу лишень про те, які події минулого тижня перегукувалися з тріумфальним поступом вітчизняної промисловості.
Передусім кадрові перестановки в найстратегічнішій галузі — паливно-енергетичному комплексі (ПЕК). Василя Гайдука на посаді віце-прем’єр-міністра з питань промисловості і ПЕК з волі Президента замінив колишній голова профільного комітету ВР Андрій Клюєв. Одразу скажу: за фаховими здібностями і розумінням потреб та перспектив провідних галузей економіки він не поступається своєму попереднику. Проте важливо інше. Кадрова заміна відбулася в момент стабілізації фінансових справ у ПЕК, а не їх загострення, як це спостерігалося пізньої осені минулого року, коли видобуток вугілля падав. Вугільна галузь нині демонструє позитивний фінансовий результат упродовж останніх десяти місяців. Ця обставина неабиякою мірою сприяла нормалізації розрахунків всередині енергоринку, а зрештою — і промисловому зростанню. Чимала заслуга у цьому і профільного комітету Верховної Ради, очолюваного Андрієм Клюєвим. Але новопризначеного віце-прем’єра бентежить, що ринок енергетичного вугілля ще не створено — хибує облік видобутку, не вдовольняє відповідальність за вчасність відвантаження вугілля споживачам тощо.
Він — за гнучкішу і дієвішу систему стимулів і суворішу відповідальність за результати. Пріоритети також залишаються незмінні: добудова енергоблоків на Хмельницькій та Рівненській АЕС, газотранспортний консорціум, нафтопровід «Одеса—Броди»... До речі, Міністр палива та енергетики Сергій Єрмілов та глава НАЕК «Енергоатом» Сергій Тулуб, перевіряючи на тижні хід робіт на другому енергоблоці Хмельницької АЕС, констатували високу інтенсивність праці: за 11 місяців змонтовано обладнання більш як на 80 мільйонів гривень, за рахунок власних коштів НАЕК «Енергоатом» та надбавки до тарифу освоєно 251 мільйон капіталовкладень. Типовий для нинішнього року приклад інвестицій в основний капітал, у розвиток стратегічної галузі.
Тож нічого дивного. Як і в тому, що з допомогою Андрія Клюєва уряд посилить, я впевнений, мовою футбольних коментаторів, гру на позитивний результат. Але до позитивного результату ще далеко, оскільки урядовий матч триватиме не до початку наступного року, а як мінімум — до кінця його повноважень, максимум — до президентських виборів.
Неоковирна гра уряду на бюджетній частині поля також викликає сумнів щодо досягнення позитивного результату. Минулого четверга, коли Перший віце-прем’єр-міністр Микола Азаров у Верховній Раді здійснив нечувану спробу відредагувати уже прийнятий держбюджет, хтось похмуро пожартував: «10:0 на користь лобістів». Не сміялися, хоча всім присутнім було зрозуміло, що, не подбавши про легітимність податкових новацій, Кабінет Міністрів поставив під загрозу виконання доходної частини бюджету з 1 січня наступного року. І тепер уряд дуже шкодує, що перед конем стала підвода. Та й не лише уряд, адже низка стратегічних галузей економіки, скажімо, машинобудування, лишилася раптом без рятівної підтримки держави.
Перед урядом стоїть неабиякий обоз підвод, серед яких переважають ті, що з імпортним зерном. Минулого тижня оператори зернового ринку констатували, що зерна таки гостро бракує, щоб прогодувати країну до нового врожаю. Проте Кабінет Міністрів і далі наполягає на тому, щоб купувати його за нечувані ціни за кордоном, а не у своїх. Кажуть, цього потребує специфічна стратегія і тактика гри на результат. Але так само, як і в футболі, результат поки що невтішний. На це вказують погіршення сальдо зовнішньої торгівлі через імпортну експансію, невдоволений попит на валютному ринку і фіскальний тиск з боку уряду на суб’єктів господарювання. Але на тлі очевидного зростання ВВП рахунок 10:0 може сприйматися майже як нічия.