На Прикарпатті представлено проект «Світ без кордонів» Міжнародної асоціації студентів та молодих спеціалістів у галузі економіки та управління «AІESEC». Шість представників з країн—учасниць проекту — Японії, Польщі, Туреччини та Голландії на Івано-Франківщині зустрічаються з прикарпатськими школярами та студентами, розповідають їм про свої держави і самі знайомляться з життям нашого краю, його культурою і традиціями.
Осягне неосяжне
«Простір» — так називається новий часопис, який з’явився в Івано-Франківську. Його редактор і засновник — підприємець, юрист за фахом Світлана Іванишин. За її задумом, це має бути «журнал станіславської інтелігенції». «Простір» має намір «осягнути неосяжне» — бути цікавим і для бізнесмена, і для домогосподарки.
Гуцульська піч підтримуватиме тепло в серцях
Гуцульську піч отримало від прикарпатців українське земляцтво Естонії на своє 15-річчя. Її для музею українського побуту, що в Таллінні, вимурував майстер-пічник з села Пістині Косівського району Іван Лаврук. А кухарка з Марківців Коломийського району Надія Токарук, яка приїхала разом з пічником, одразу затопила піч і спекла коровай, калачі та булочки у вигляді пташок, якими пригостила учасників і гостей свята.
Господарі раділи й привезеним прикарпатцями предметам побуту — веретам, національним строям, мискам, рогачам, жорнам, куделям, макітрам тощо.
— Українська громада в Естонії — одна з найактивніших і найчисленніших серед країн Прибалтики. Вона налічує майже 30 тисяч українців. За словами голови товариства Віри Коник, чимало українців стали громадянами Росії після проголошення незалежності Естонії, бо процедура отримання російського громадянства була значно простіша, — коментує керівник івано-франківської делегації, начальник управління культури облдержадміністрації Роман Іваницький.
Центр українців Естонії розмістився у старому замковому приміщенні, яке колись належало лютеранській церкві. Нині тут діє релігійно-культурологічний комплекс, до якого входять церква, бібліотека, зала для зустрічей, а на нижньому поверсі — музей українського побуту. Поряд виростають жіночий монастир та школа мистецтв. А надалі в цьому центрі члени земляцтва планують розташувати навчальний заклад. Утім, уже тепер тут навчають дітей української мови, а згодом їм передаватимуть ще й ази народних промислів, а також української кухні. Власне, для цього й потрібна була піч.
