Останнім часом що не саміт Євросоюзу — то історичний. Навесні в Афінах підписали Договір про розширення ЄС, а сьогодні розпочинаються чергові засідання Європейської Ради, головним питанням яких є ухвалення Конституції ЄС. Текст документа ще остаточно не узгоджено, і останні крапки лідери країн союзу розставлятимуть вже на місці у Брюсселі. Цілком імовірно, однак, що замість твердої крапки буде три крапки, або кома, або численні знаки запитання.

Остаточно узгодити текст Конституції не змогли навіть міністри закордонних справ країн ЄС, які збиралися днями. Суперечливими питаннями залишаються представництво держав у виконавчому органі ЄС — Єврокомісії, а також модель голосування у Раді міністрів. Європейський конвент — орган, що майже півтора року працював над виробленням документа, — запропонував, щоб у складі ЄК працювали, як і нині, 15 комісарів, а проблему представництва всіх 25 країн розширеного ЄС вирішували б за принципом ротації. Проти цього виступають малі країни-члени, насамперед Австрія: вони наполягають на принципі постійного представництва. Проте найбільше пристрастей викликає саме майбутній розподіл голосів у Раді міністрів Євросоюзу. Три роки тому на саміті ЄС у Ніцці було домовлено, що кожна країна матиме один голос — так, як це є тепер. Проте Німеччина з Францією наполягають на тому, щоб під час голосування в Раді більшу вагу мали голоси тих держав, у яких більше населення. Основними їхніми опонентами є Польща та Іспанія, які вимагають дотримуватися «букви Ніцци». Заяв, що аж ніяк не додають у переддень саміту оптимізму, не бракує. Кожна з держав-учасниць може накласти вето і, таким чином, провалити давноочікуваний документ. Міністр закордонних справ Британії Джек Стро запропонував навіть відкласти рішення до 2009 року. Комісар ЄС з питань розширення Гюнтер Ферхойген, однак, застеріг: «Якщо цей проект Конституції провалиться, то провалиться дещо більше, ніж якийсь один законопроект. Тоді провалиться проект інтеграції в одному з найважливіших пунктів. Було б фатальною помилкою думати, що ми можемо працювати на основі рішень у Ніцці». Лідери Франції та Німеччини Жак Ширак і Герхард Шрьодер твердо заявили, що вони не підуть на прийняття Конституції лише задля самого прийняття.

Поза цим, є ще низка досить дискутивних питань. Британія, зокрема, виступає за право країни-члена накладати вето на закони, що стосуються зовнішньої політики та податків. Пристрасна суперечка розгорілася й довкола того, чи слід згадувати в преамбулі Конституції про «християнські основи» Європи — за це виступають насамперед Польща, Іспанія та Ірландія, тоді як опонує їм також численна група країн на чолі із Францією.

Останні перед самітом дні минули в інтенсивних консультаціях лідерів країн та відчайдушних намаганнях Італії — головуючої в ЄС — знайти прийнятні для всіх формулювання. Результат усіх цих зусиль має стати відомим у суботу.