Військове співробітництво обговорили в Москві глави оборонних відомств країн СНД. Щоправда, міністри оборони Туркменістану й Узбекистану проігнорували запрошення своїх колег, а Грузію представляв заступник міністра оборони.

«Три-» та «чотиризіркових» людей у мундирах і «цивільних» міністрів (Україну представляв Євген Марчук) прийняв у Кремлі президент Росії Володимир Путін. Він пообіцяв високопоставленим військовим чиновникам «певні переваги». Але тільки тим, хто входить до організації Договору про колективну безпеку (ДКБ). Преференції, за словами президента РФ, полягатимуть у тім, що Росія буде безкоштовно навчати військових і продавати союзницьким державам «озброєння за внутрішніми російськими цінами».

Потім міністри зустрілися з журналістами, розповівши, що «засідання було коротким, але вони встигли всебічно обговорити «питання військово-політичного і військово-технічного співробітництва на просторі Співдружності». Проте коли «акули пера» почали ставити запитання, з’ясувалося, що військово-політичних проблем на пострадянському просторі — «віз і маленький возик».

Російський міністр оборони Сергій Іванов жорстко заявив, що стурбований «планами можливої передислокації військових баз НАТО з Німеччини в Східну Європу». Роздратування глави російського оборонного відомства викликали перспективи розміщення натовських баз в Азербайджані. У відповідь міністр оборони Азербайджану Сафар Абієв висловив свою думку, яку, очевидно, буде високо оцінено після його повернення до Баку. «Нині нічого не можна припустити, — сказав азербайджанський міністр. — За лічені місяці обстановка змінюється: ви пам’ятаєте, коли заявляли, що в Середній Азії не буде баз, а вони з’явилися. Основуючися на цьому, особисто я висловив власну думку, що можливість розгляду цього питання є».

На прохання кореспондента «ГУ» прокоментувати перспективи розвитку військово-транспортної авіації і долю літака Ан-70 (російські бізнес-структури практично заморозили цей проект і лобіюють інші програми) відгукнулися міністри оборони України та Росії. Євген Марчук заявив, що проект стосовно Ан-70 просувається, а уряд профінансував подальше доведення літака до експлуатації і продажу на зовнішні ринки, виділивши для цього більш як 200 млн. гривень.

Сергій Іванов, у свою чергу, заявив: ті, хто вважає, що в Росії негативне ставлення до проекту стосовно Ан-70, «не праві, бо з російського бюджету для доведення літака виділено 36 млн. рублів. Але будівництво літака триває з 1989 року. Нам хотілося б побачити літак цілком боєготовим, випробувати його на максимальні навантаження і дальності польотів, подивитися, скільки цей літак коштуватиме і потім приймати остаточні рішення». Міністр підкреслив, що «Росія вкрай зацікавлена в доведенні цього проекту до кінця. Чим швидше, тим краще».

Журналістам вдалося організувати на прес-конференції скандал. Коли того ж Сафара Абієва запитали, чому Азербайджан не вступає до ДКБ, він відповів, мовляв, ми не можемо перебувати у військовій організації з «окупантами та агресорами». І дуже здивувався, що протягом усієї роботи Ради міністрів оборони країн СНД не було розглянуто питання окупації Вірменією Нагірного Карабаху.

Москва.