Подією 2003 року для жителів села Письменне, що у Васильківському районі на Дніпропетровщині, стало спортивне свято, на яке перетворилися зональні змагання юних футболістів Всеукраїнського турніру «Шкіряний м’яч». У ті серпневі дні до баталій у сільській глибинці були прикуті погляди і досвідчених, і спортсменів-початківців, сюди вели всі шляхи-дороги. Понад тисяча уболівальників прибули тоді до невеликого Письменного. Приймала 18 колективів та їх шанувальників місцева дитяча футбольна команда «Лілія» — неперевершений лідер обласних змагань, чемпіон України 2002 року.

Хотілося і юним спортсменам, і їхнім вчителям-наставникам, батькам та всім землякам, щоб діти, які так упевнено заявили про себе торік, втримали звання чемпіонів, а відтак довели, що вони на високу спортивну орбіту вийшли не випадково. І золота надія письменців — «Лілея» — блискуче провела всі матчі у рідному селі, підтвердивши свої попередні заслуги. І знову потрапила до фінальних всеукраїнських змагань.

Відверто дивувалися тоді гості — футболісти-професіонали, тренери — спортивному вишколу письменської команди. Це вже не голий ентузіазм хай і талановитих сільських хлопчаків. Це більше схоже на справжню футбольну школу. Тому й придивлялися до всього. Найбільше вразило футбольне поле, ідеальний зелений газон на якому постійно підтримують учений-агроном та його помічники. З’ясувалося, що дитячу команду за прогресивними сучасними методиками тренують дипломовані фахівці. У розпорядженні юних футболістів — не лише м’ячі, а й спортивні знаряддя.

Команда має власний транспорт, чудову форму. Для систематичних зимових тренувань частину занедбаного будинку культури переобладнано за європейським зразком під спортивний комплекс, в якому не тільки футболісти з «Лілеї», а й усі бажаючі можуть займатися волейболом, великим тенісом, міні-футболом. Тут, як і на стадіоні, є душові, роздягальня. Однак така очевидна інформація не вдовольнила гостей та уболівальників, навпаки, викликала ще більшу цікавість та нові запитання. Насамперед — звідки тут кошти для розвитку великого спорту? Письменці секретів не приховували і відповідали серйозно: самі заробили у місцевому фермерському господарстві «Лілея», який очолює наш земляк Анатолій Мудрак — хлібороб з діда-прадіда.

Анатолій Петрович не байдужий до спорту. Закінчив після служби в армії фізкультурний інститут, грав за футбольні команди майстрів. Згодом у рідному селі працював заступником голови місцевого колгоспу з питань спорту і примножував добру славу відомої в області дорослої футбольної команди Письменного, яка впродовж 25 років була незмінним чемпіоном району. Почавши фермерувати, здобув авторитет справжнього господаря. Односельці довірили йому паї і подальшу свою долю. У його земляків-ровесників ще не зник інтерес до футболу. Та тепер вони мріяли, щоб діти піднесли ще на вищий рівень колишню футбольну славу письменців. Мріяли і працювали.

— Цьогоріч, незважаючи на несприятливі умови, господарство має непогані результати, — каже Валерій Петрик, — керуючий господарством. — Цілком розрахувалися з пайовиками. Кожен отримав по тонні ячменю, по 300 кг соняшнику, по мішку цукру. Середня зарплата у працівників — п’ятсот гривень. Дванадцятьох передовиків-виробничників премійовано новенькими автомобілями. Ще раніше з загального прибутку господарства придбали будинки для своїх молодих спеціалістів, допомогли їх капітально відремонтувати, поставили паркани, поклали тротуарну плитку, купили супутникові антени, телевізори. За останні три роки понад мільйон гривень вклали у матеріальну базу господарства, в розвиток соціальної сфери та спорту.

Голова Письменської сільради Лідія Сідішина задоволена тим, що «Лілея» не забуває ветеранів, пенсіонерів. І городи зорано всім, і вугілля до дворів розвезено, і водогін відремонтовано. А головне — створили в селі здорову спортивну атмосферу, яка зорганізовує передусім дітей. Сам Анатолій Мудрак якось заявив журналістам: «Команда футболістів — мій головний «банк», в який я вкладаю свої капітали».

Чотири роки тому дитячу футбольну команду створювали за конкурсним відбором з перспективних хлопчиків 1990 року народження. До цього долучилися тренери-професіонали Віктор Плотниченко та Сергій Дараган. Через два роки команда «Лілея» для початку виборола третє місце у Всеукраїнському турнірі «Шкіряний м’яч», а в 2002 та 2003 роках міцно утримує першість серед 12 тисяч команд-учасниць.

Нині у трьох вікових дитячих футбольних командах села Письменне тренуються 60 юних спортсменів, з яких кожен — вже маленька зірочка. Упевнено йдуть до вершини Дмитрик Юнаш, Сашко Плотниченко, Сашко Мойсейченко, Ваня Лишко, Сашко Кримов, Сашко Ушаков, Володя Верхошапка, Олег Рибалко, Артем Трішин. Дехто з них приїздить сюди на тренування навіть з інших районів і сусідньої Запорізької області.

— Які улюблені предмети в школі? — перепитує дванадцятирічний капітан команди Анатолій Мудрак, кращий гравець-бомбардир «Лілеї». — Фізкультура, звичайно. І географія, яку ми вивчаємо, виїжджаючи на турніри. Уже побували в Києві, Донецьку, Ромнах, Вінниці, Бердянську, Нікополі, Хмельницькому та в багатьох інших містах, і в Барселоні також. Мріємо навіть про Париж...

І тепер, зимової пори, «Лілея» цвіте й радує своїми квітами та плодами земляків. Щойно стала переможцем першого кола змагань з футзалу, які відбулися в Алушті. Попереду — турнір в Одесі. Влітку — найвідповідальніші міжнародні змагання зі «справжнього» футболу в «Артеку».

 

Дніпропетровська область.