Справжня революція у сфері сучасних банківських технологій здійснилася на берегах Дніпра, а не Темзи чи Сени
Я — не Рей Бредбері і не Айзек Азимов, але після поїздки у Київ та Дніпропетровськ дійшов цілком фантастичного висновку: майбутнє земної цивілізації — не за роботами. Воно — за незвичайними-звичайними банкоматами!
Не поспішайте крутити пальцем біля скроні: з головою в автора усе в порядку. Однак зі своїм, хай і неслабким, ІQ ваш покірний слуга навряд чи дотягне до рівня... ні, не банкомата, а тих, кому вдалося розвинути одвічний мавпячий інтелект цих залізяк до рівня хай і машинного, але все-таки гомо сапієнс. Мовою фахівців АБ «Приватбанк» (голова правління Олександр Дубілет) цей справжній науковий прорив скромно іменується інтегрованими банківськими технологіями. Утім, усе по порядку.
Перші банкомати в Україні з’явилися паралельно з уведенням національної валюти — в 1996 році. І протягом чотирьох років вони сумлінно виконували звичну, як і в усьому цивілізованому світі, роль зручних пристроїв для видачі грошей. А потім у «Приватбанку» — кадри вирішують усе! — знайшовся менеджер-Архімед і вигукнув знамените «Еврика!». Сталося все після того, як ім’ярек осяяло: а чому, власне, банкомат має бути зациклений лише на одній операції? Це передбачили конструктори? Так ми й самі непогані Кулібіни!
Сказано — зроблено. У 2000 р. приватбанківське «залізяччя» збагатили ще й продавальними (два в одному!) функціями. Першим товаром стали «віртуальні» скретч-коди одного з операторів мобільного зв’язку. Справа в тім, що на зорі поголовного омобілювання у власників трубок раз у раз виникали — елементарно, Ватсоне! — проблеми з поповненням рахунків. Офісів представника досить дорогих на той час послуг, як правило, поблизу не спостерігалося. А вроздріб продавати найдешевші (до $5) і, отже, ходові скретч-коди виявилось невигідно. Власне, і випускати їх на твердому носії — собі на збиток. Тому реалізовувалися вони зазвичай з номіналу, що починається з $20. Основній масі — а це студенти, клерки, інтелігенція — такий хокей був не тільки не до вподоби, але й не по кишені.
Не дивно, що небачену доти послугу зустріли на ура. А коли дніпропетровці впровадили чергове ноу-хау — генерацію коду авторизації, від клієнтів узагалі не стало відбою. Уже через півроку банкомати торгували скретчами усіх без винятку (!) національних операторів зв’язку — UMC, Golden Telecom і KіevStar. Більш того, незабаром поповнити рахунок мобільника клієнти банку могли просто в магазинах, де вони робили покупки, — через POS-термінали.
А сьогодні банкомати перетворилися на справжнісінькі міні-відділення «Приватбанку». З їх допомогою без жодних проблем і в будь-який час доби можна:
— підключитися до системи інтернет-банкінгу (ця операція, до слова, займає кілька десятків секунд, і ви абсолютно не ризикуєте стати черговою жертвою хакерів, тому що з’єднання забезпечується через всесвітню павутину не напряму);
— відправити грошовий переказ;
— одержати страховий поліс;
— оплатити послуги операторів мобільного зв’язку, а також інтернет-провайдерів;
— придбати програму антивірусного захисту комп’ютерів;
— зареєструвати домен в Інтернеті;
— зробити будь-яку покупку через всесвітню мережу.
На останній послузі варто зупинитися докладніше. Тому що вона в українців, як і все інше, відрізняється — і в кращий бік! — від загальноприйнятих світових стандартів.
Які дві головні проблеми у власників пластикових карток на пострадянському просторі? По-перше, левова частка їх — так звані дебетові (на них нараховуються зарплати, пенсії, стипендії), обслуговувати їх в Інтернеті не прийнято. По-друге, у всесвітній павутині, чого гріха таїти, ще й як процвітає різного роду шахрайство, і, купуючи там що-небудь копійчане, ви легко можете втратити тисячі.
«Приватбанкові» вдалося знайти ОДНОЧАСНЕ рішення ОБОХ проблем. Клієнтам запропонували віртуальну платіжну карту VІSA FІVE, що не має аналогів у світі. В чому її унікальна особливість? Вона визнається на всесвітньому «інтернет-базарі» як повноцінна кредитка. Має строго фіксований (залежно від бажання клієнта) номінал. І цілком безпечна. Стовідсоткова — так-так! — захищеність гарантується тим, що карта не персоніфікована, тобто на ній відсутні будь-які вихідні дані власника.
Контролювати витрату коштів, поповнювати рахунок ви спокійнісінько можете все через той же Інтернет. Причому з будь-якої точки земної кулі. Такий високий сервіс клієнтові забезпечить теж НЕДОСТУПНА поки що НА ЗАХОДІ дистанційна можливість, що з’явилася завдяки ще одному проектові, який випередив час, — «Приват-24».
От так «міна»:
попереду Європи — Україна
До слова, на досягнутому українські банкіри зупинятися не збираються. На перспективу — неймовірно, але факт! — банкомати планують «навчити»:
— надавати знижки і бонуси;
— поповнювати рахунки;
— переказувати гроші:
— приймати депозити;
— видавати кредити.
Якщо задумане вдасться втілити в життя (а які в цьому можуть бути сумніви?), то клієнтам, по суті, не доведеться взагалі відвідувати філії чи відділення — найскладніші питання буде легко утрясти з найближчим банкоматом. Особливо якщо — плюс до цього — врахувати можливості Інтерактивного сервісного центру, який теж працює цілодобово. Безплатна телефонна лінія й електронна пошта тут хоч і існують, але вважаються ледь не вчорашнім днем сучасного сервісу. Консультації і повноцінний інструктаж як завгодно довго можна одержувати, спілкуючись зі співробітником центрального офісу в режимі он-лайн в інтернет-чаті.
Неймовірно, але факт: «Приватбанк» — єдиний на просторах СНД, якому за кількістю вкладників удалося обійти Ощадбанк. Незважаючи на те, що останній (пам’ятаєте ощадкаси?) напрацьовував клієнтську базу 80 років, йому довелося поступитись не по роках розумному десятилітньому «малюкові». Домогтися такого вражаючого результату вдалося завдяки ставці на розвиток не тільки сегмента платіжних карт (цим займалися і конкуренти), а й щонайширшої мережі їх обслуговування. Адже ефективність перших без других — мізерно мала (навіщо попові гармошка, коли він не хуліган?!). Саме на цій «деталі» і прокололася переважна більшість банків України, вважаючи мережу обслуговування карток заняттям не тільки дорогим, а й другорядним. А коли спохопилися, ринок уже надійно контролювали дніпропетровці (див.: «Із досьє «Плази»).
Набір їхнього «пластику» воістину величезний. Причому увагою приватівців не обійдені ні люди забезпечені (VІSA Platіnum, VІSA Gold, EuroCard/MasterCard Gold), ні представники середнього класу (VІSA Plus, VІSA Electron, VІSA Classіc, VІSA ІnternetCard, VІSA AutoCard, EuroCard/MasterCard Mass, Cіrrus/Maestro), ні пенсіонери, які, крім відсотків, автоматично одержують право на 15-процентну знижку на всі покупки в дисконтній мережі «Приватбанку», що складається з більш ніж 2000 продуктових магазинів і аптек (це вам не кіло гречки в одні рук раз на місяць!). Не забуто і працюючих (так званими зарплатними проектами охоплено понад два мільйони чоловік), студентів (придбання товарів з істотними знижками), любителів мандрувати (Prіvat Travel) і навіть бажаючих купувати товари в кредит.
А раптом ви, поїхавши за кордон, через якісь форс-мажорні обставини, не доведи Боже, опинилися в дуже скрутному становищі? У «Приватбанку», якщо ви його клієнт, передбачили і це. Карти під назвою Help Card (що можна перекласти і як «Рятівна картка»), розповсюджуються через українські посольства по всьому світу.
Пам’ятаючи, що бажання замовника — непорушний закон, банкіри освоїли навіть випуск карток з улюбленим фото власника.
І все-таки не ця «забаганка» справила справжній фурор на ринку високих банківських технологій. Мова — про платіжну карту для цільових клієнтів «Миттєва», масова емісія яких почалася в 2001 році. Оформляється вона за п’ять хвилин. Не потребує ні активації, ні ембосування. Валюта — яка завгодно: гривня, долар, євро. Поповнюється в будь-якім відділенні «Привату», до того ж гроші можна і переказувати, і вносити готівкою. Реалізується пластикове диво також авіакомпаніями, туристичними агентствами. Простоту, дешевину і зручність нового продукту гідно оцінили насамперед люди, що знають ціну часові. Не випадково глава Національного банку України Сергій Тігіпко зазначив:
— Переконаний, саме «Миттєва» стане наймасовішим засобом розрахунків у країні.
До речі, її неймовірній популярності в населення посприяла дуже тонка політика просування послуги на ринок. Дніпропетровські менеджери надали банкам, які з тих чи інших причин досі ще не розвинули власний бізнес пластикових карток, право на випуск і розповсюдження «Миттєвих». Немаловажна деталь: логотипа засновників на них нема, а от свій можна ставити. І водночас іще «Приватбанк» забезпечує рекламну й інформаційну підтримку прибуткового для колег проекту.
Уже коли матеріал був підготовлений до друку, з Дніпропетровська надійшла чергова, по суті, сенсаційна, звістка. З 1 листопада «Приватбанк» повністю припинив випуск платіжних карт VІSA Classіc із традиційною магнітною смугою. Тепер вони оснащені мікрочіпами. Без жодного перебільшення, це — початок нової ери в сфері найсучасніших банківських технологій.
