Професія поштовиків на Закарпатті шанована здавна. Тому єдиний у світі пам’ятник сільському листоноші зведено у селі Тур’їх Реметах Перечинського району. Вдячна сільська громада спорудила його послові — саме так величали тоді листонош — Федорові Фекеті на знак «приязности, тверезности, чесности й послужности». Ще далекого 1838 року він, доставляючи пошту, простудився й помер. Громада високо оцінила самовідданість Федора Фекети.
Із цього історичного екскурсу про традиції закарпатських поштовиків почалася розмова з директором обласної дирекції «Закарпатпошта» Февронією Сухан.
— Звісно, нашим листоношам не доводиться долати на власних двох такі відстані, як це робив Федір Фекета, доставляючи пошту з Ужгорода до рідного села. Проте відданість справі для них — справа свята, — каже Февронія Михайлівна. — Непомірно зріс і, так би мовити, асортимент наших послуг. Окрім традиційних — передплати періодичних видань, доставки найрізноманітнішої кореспонденції та пенсій, це й доставка додому, особливо людям похилого віку, речей щоденного попиту і навіть ліків на замовлення. Горяни із віддалених сіл, котрі живуть від найближчої аптеки за десять чи двадцять кілометрів, тільки спасибі кажуть. Від ліків сумка листоноші не надто важчає, а горянину — зручність. Та й ще одна нагода для живого спілкування. Тож листоноша завжди жаданий гість у будь-якій оселі.
Рік у рік на Закарпатті збільшуються обсяги послуг поштового зв’язку, а найперше — із передплати періодичних видань. І добре, що продовжено її термін. Добре не так поштовикам, як передплатникам.
— У тому числі й «Голосу України»? — запитуємо пані Февронію Михайлівну.
— Безперечно. Газета серед передплатників стає дедалі популярніша. Було б ідеально, якби редакція знайшла можливість друкувати її в Ужгороді. Наші поліграфісти до цього готові. А читачі отримували б її у день виходу у світ.
— Дякуємо на доброму слові.
І від себе додам: уся родина Февронії Михайлівни продовжує благородну справу знаменитого закарпатського поштаря. Чоловік Іван Михайлович працює у Берегівському райвузлі водієм, сестра Люба — начальником відділу передплати, її чоловік Юрій — кіоскером. Поповнить династію незабаром і дочка Людмила, яка здобуває вищу економічну освіту.