До Ліберії направити. З Балкан відкликати?

Гострим виявилося питання про зміни у керівництві Тимчасової спеціальної комісії ВР з опрацювання проектів змін до Конституції України. У зв’язку з призначенням співголови цієї комісії Геннадія Васильєва Генеральним прокурором, виникла вакансія. Одна група депутатів пропонувала заповнити її наступником Г. Васильєва на посту Першого заступника Голови ВР позафракційним Адамом Мартинюком. Опоненти з парламентської більшості нагадували, що співголовою комісії уже є представник лівих сил Олександр Мороз, як один з ініціаторів політичної реформи. А тому, мовляв, для збалансування політичних інтересів потрібен представник більшості. Врешті-решт найбільше голосів набрала кандидатура координатора більшості Степана Гавриша, який і буде співголовою.

Учергове депутати обговорювали пропозицію Президента Леоніда Кучми про направлення українського миротворчого контингенту ООН до неспокійної Ліберії.

Окремі парламентарії вказували на порушення Регламенту ВР, який не дозволяє повертатися до не підтриманого парламентом документа на цій самій сесії. У відповідь глава парламенту Володимир Литвин посилався на прохання Президента (його лист він зачитав залу), на рішення Погоджувальної ради керівників депутатських груп і фракцій, яка більшістю голосів проголосувала за черговий розгляд пропозиції Леоніда Кучми (чотири опозиційні фракції і там були проти), а також наголосив, що на розгляд фактично подається інший законопроект.

Лідер комуністів Петро Симоненко назвав таке миротворство «заробітчанством», а один з лідерів БЮТу Анатолій Матвієнко — «здачею армії в оренду».

Цікаво, що до цього протестного хору певною мірою додався і командирський голос депутата з більшості — екс-міністра оборони Олександра Кузьмука, який звернув увагу на відсутність чітко окреслених національних інтересів, що їх мають відстоювати у Ліберії наші миротворці, і звинуватив у цьому українські МЗС і МО. Крім того, загалом підтримуючи ініціативу Верховного Головнокомандувача ЗС, екс-міністр зауважив, що перед тим, як направляти вояків у Ліберію, треба було б розробити процедуру відкликання українських військових контингентів з Лівану, Балкан, Сьєрра-Леоне, де вони, на його переконання, виконали свою місію.

Аргументи прихильників відправлення наших вояків до далекої Африки також не менш відомі, адже лунало під час попередніх розглядів цього питання: виконання почесної місії ООН, набуття військового досвіду, матеріальна вигода... Був серед них і новий, про який нагадав представник парламентського комітету Борис Андресюк: застережено наших миротворців від участі в бойових діях (так зване надання вогневої підтримки). І хоча аргументи за підтримку президентської пропозиції лунали у сесійній залі не так гучно й часто, як спротив опонентів, усе-таки позиція глави держави взяла гору — 234 голосами «за» парламент підтримав направлення українського миротворчого контингенту ООН до Ліберії.

Цього дня на засіданні певною мірою вирішувалася і доля нашого славного міста Севастополя. Парламентарії розглянули одразу три законопроекти про місто-герой на Чорному морі — урядовий і два депутатські. Найбільше голосів для відправлення на повторне перше читання набрав документ Кабміну. Депутати висловилися також на користь кабмінівського законопроекту «Про ломбарди в Україні». До того ж колег до цього закликав автор другого законопроекту — «нашоукраїнець» Олег Тягнибок.

Парламент прийняв рішення про те, щоб щосереди розглядати на пленарних засіданнях питання ратифікації чи денонсації міжнародних договорів України, а також розглянув низку актуальних законопроектів. А насамкінець засідання, продовживши його на 15 хвилин, парламентарії устигли визначитися одразу з дев’ятьма законопроектами, що стосуються життя інвалідів: їх працевлаштування, соціально-побутового обслуговування, матеріальної допомоги.