Ранкове і денне засідання 10 грудня
Після відкриття пленарного засідання до народних депутатів з нагоди Дня прав людини звернувся голова Комітету Верховної Ради з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Геннадій Удовенко. Він, зокрема, сказав: «Україна на весь світ може заявляти, що в її Конституції захист прав людини відповідає найвищим міжнародним стандартам».
Водночас народний депутат наголосив, що, на жаль, ні Конституція, ні закони у цій сфері не виконуються. Ідеться насамперед про право громадян на недоторканність, свободу слова, виборче право тощо. Геннадій Удовенко висловив надію, що спільними зусиллями такий стан буде подолано у найближчому майбутньому.
Після цього Голова Верховної Ради Володимир Литвин оголосив запити народних депутатів, представники фракцій і груп виступили із заявами, і сесія розпочала роботу над розкладом засідань.
Нагадаємо, що у вівторок Верховною Радою досягнуто згоди розглянути передусім законодавчі документи з міжнародних відносин України і прийняти по них рішення.
Отже, парламентарії проголосували за низку законів про ратифікацію міжнародних договорів, конвенцій та угод. Ратифіковано Консульську конвенцію між Україною і Республікою Куба та договір між цими державами про правові відносини та правову допомогу у цивільних і кримінальних справах; Європейську конвенцію про охорону археологічної спадщини; угоду між Кабміном та урядом Монголії про співробітництво у галузі оборони; положення про демаркацію державного кордону між Україною і Республікою Молдова.
Денонсовано договір між Україною та Республікою Узбекистан про запобігання виникнення випадків подвійного громадянства.
Потім народні депутати розпочали розгляд трьох проектів Трудового кодексу України, поданих урядом (доповідач — Міністр праці та соціальної політики М. Папієв), народним депутатом В. Коновалюком та групою народних депутатів Б. Губським, В. Шушкевичем, В. Шклярем, О. Юхновським.
Слід зауважити, що нині трудові відносини регулюються Кодексом законів про працю України, який було прийнято у 1971 році. Звісно, що значна частина його статей не відповідає тим реаліям, що склалися в Україні.
Усі три проекти, подані на розгляд, об’єднані спільними ідеями — свобода праці, що означає розпоряджатися своїми здібностями, обирати професію і рід занять, заборона примусової праці й дискримінації у сфері праці, захист від безробіття і сприяння у працевлаштуванні, забезпеченні кожного працівника на одержання зарплати тощо.
Щоб уявити масштабність обговорюваного питання, наведемо за приклад назви десяти книг проекту Трудового кодексу, запропонованого авторською групою народних депутатів. Книга перша — «Загальні положення». Друга — «Правові відносини, що передують трудовим». Третя — «Трудовий договір і трудові правовідносини». Четверта — «Регламентація праці». П’ята — «Засоби виконання трудового договору». Шоста — «Індивідуальні трудові спори». Сьома — «Колективні трудові правовідносини». Восьма — «Державний нагляд та контроль за дотриманням законодавства про працю». Дев’ята — «Особливості регулювання трудових правовідносин із участю окремих категорій роботодавців і працівників». І нарешті, книга десята — «Прикінцеві та перехідні положення».
Одні назви цих книг свідчать про те, що йдеться про малу конституцію трудових взаємовідносин в Україні, якій парламентарії відвели основний робочий час пленарного засідання.
На початку ранкового засідання Голова ВР привітав Юлія Іоффе з днем народження.
