Останнім часом форсується підготовка до прийняття у третьому читанні законопроекту про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування. Впевнений, що прийняття цього закону спричинить хвилю обурення, конфліктів та непорозуміння у населення. Медики, як брали, так і братимуть «гонорари» за виконання своїх обов’язків, а застрахований пацієнт їх уже не захоче платити. Та й, з огляду на економічне становище, наше населення в більшості неспроможне сплачувати страхові внески (за деякими соціологічними даними, до категорії бідних сьогодні можна віднести близько 70 відсотків громадян). А враховуючи менталітет та психологію українських людей, слід зважити, що вони не захочуть сплачувати наперед медичну страховку за свої майбутні хвороби; не захочуть платити за тих, хто часто хворіє, за пільговиків (їх майже 15 млн. громадян).
Неважко уявити і негативну реакцію працюючого населення, особливо підприємців, обкладених різними податками та зборами, на черговий страховий внесок. Впевнений, що на сьогодні більшість наших громадян готові платити за медичну допомогу або послуги тільки за фактом захворювання.
Як можна приймати цей закон, коли сам міністр Андрій Підаєв не вірить у страхову медицину на цьому етапі стану економіки країни, а бачить вихід із складної ситуації тільки шляхом змін до ст. 49 Конституції України?
Ми пропонуємо інший шлях виходу із «патової» ситуації. Необхідно створити умови для переходу, а потім запровадити частковий перехід до підприємницької (господарської) приватної медичної практики у державних та комунальних закладах охорони здоров’я.
На практиці ця реформа схематично матиме такий вигляд. Лікарям та керівникам підрозділів пропонується написати заяву про перехід на 0,25—0,75 ставки (окладу) за основним місцем роботи, а залишок робочого часу використовувати для приватної практики за ліцензією в амбулаторіях та поліклініках. (Пенсіонерам надається право працювати тільки приватно). Працюючи за єдиним податком, вони можуть укладати договори та брати на роботу до десяти співробітників (за сумісництвом — навіть без ліцензії), сплачуючи за них половину податку. Вже доведено, що ефективніше та самовідданіше лікар працюватиме тільки сам для себе, а не на загальну касу. Графіки роботи закладів затверджуються так, щоб і безплатна медична допомога надавалася пацієнтам безперервно та в повному обсязі. Нинішня мережа закладів не скорочується.
Олександр БАБУШКІН, приватний підприємець, лікар-сексопатолог, дерматовенеролог.
Чернігів.
P. S. Ми публікуємо частину листа, якого Олександр Бабушкін адресував Комітету ВР з питань охорони здоров’я, материнства та дитинства. Газеті його надала громадська організація «Антикорупційний форум».
