На початку січня авторитетний фінансовий експерт країни глава Ради Нацбанку Анатолій Гальчинський передбачав, що валовий внутрішній продукт України (ВВП) зросте цього року щонайбільше на 2,5—3 відсотки. На щастя, цей прогноз не справдиться, і зростання кінцевих суспільних доходів країни перевершить найоптимістичніші сподівання. Минулого тижня Міністерство економіки та з питань євроінтеграції визнало також, що інфляція за підсумками року буде приблизно на 2 відсотки вище урядових розрахунків. А головна причина чергового інфляційного сплеску — ціна на хліб, з усіма невтішними для нас наслідками.
Про причини і наслідки жовтневої інфляції ми вже писали (читай рубрику «Ціни та цінності» від 26 листопада ц. р.). Додам лише, що за прогнозні помилки, якщо вони сіяли стільки розчарувань, як, приміром, нинішній мінімальний, чи то пак мізерний, рівень зарплатні (набрав чинності минулого тижня. — Авт.), заступників міністрів фінансів колись партквитків позбавляли. Нехай не ті тепер цінності, не ті декларації уряду, зате народ той самий, призвичаєний до того, щоб чорне називали чорним, а біле — білим. Напівтони він залишає експертам і чиновникам.
Недорід минулого року і нефаховий підхід до формування держрезерву — чорного кольору. Тож ані для села, ані для міста не було несподіванкою, що влітку дефіцит почне вивітрювати з ринку запах хліба й уряд — баби хрестилися! — почне регулювати ціни. А в те, що промисловість, підприємства якої наприкінці 2002-го зменшили свої прибутки у півтора разу, демонструватиме рекордні темпи приросту доданої вартості, схоже, не вірив і сам уряд. Але, спостерігаючи за тим, як стрімко задовольнявся попит на інвестиції в металургії, паливно-енергетичній, машинобудівній галузях, за тим, як динамічно скорочувався фінансовий дефіцит у добувній промисловості, мимоволі думалося про те, що платіжний баланс країни спростує чимало песимістичних прогнозів. Так і вийшло.
Дякуючи Нацбанку нагода зазирнути у платіжний баланс трапилась у жовтні. З’ясувалося, що в першому півріччі економіка не вибивалася з графіка семивідсоткового зростання ВВП за підсумками року. Збій стався у липні, коли зафіксували від’ємне значення доданої вартості на рівні 34,1 відсотка, створеної сільським господарством. Для того, щоб виправити становище, треба було, на думку експертів Нацбанку, виконати триєдине завдання: мінімізувати втрати АПК, утримати динаміку зростання валової доданої вартості в торгівлі й на транспорті і досягти 13—14-відсоткового приросту обсягів промислової продукції. Скажу одразу: АПК неабияким чином компенсував дефіцит зерна хорошим врожаєм кукурудзи, соняшнику, інших сільськогосподарських культур і вже до жовтня істотно скоротив від’ємне значення доданої вартості до 13,5 відсотка. Торгівля та транспорт, яким «належить» п’ята частина приросту ВВП, за січень—жовтень додали відповідно 2,5 та 1,3 відсотка проти січня—липня. Інтенсивніше, ніж «програмували» банкіри, нарощувала обсяги виробництва і промисловість — на 15,7 відсотка за підсумками десяти місяців. З’ясувалося, що надолужили згаяне швидше, ніж можна було уявити. Отже, платіжний баланс жовтня одержав коротке резюме від Нацбанку: «У січні—жовтні, за нашими розрахунками, в річному вимірі зростання ВВП становить 8,6 відсотка порівняно з 4,9 — за відповідний період минулого року. Відхилення у вищу сторону від прогнозу, закладеного у макропоказники бюджету, наразі становить 80 відсотків».
У світлі такого висновку дещо тьмяніють рапорти про стовідсоткове виконання держбюджету, яких не бракує останнім часу з уст урядовців: з такими грішми, погодьтеся, доволі важко не виконати бюджетні зобов’язання. Але якщо дуже треба, то можна, що й засвідчили законодавчі зміни до держбюджету в частині затвердження мінімального стандарту заробітної плати. Як на мене, неоригінальне рішення, бо на початку року Кабінет Міністрів вже підвищував зарплатню працівникам бюджетної сфери коштом місцевих бюджетів, нехтуючи розмірами їхніх трансфертів. От, їй-право, як рік розпочнеш, так його і закінчиш. Прикмета поголовна — для пересічних і непересічних. У другій половині листопада вийшла постанова про підвищення посадових окладів на 90 відсотків працівникам апарату і керівному складові вищих органів влади. Кажуть, проект урядової постанови пропонував підвищити оклади вчетверо, але Президент відмовив, з огляду на ситуацію.
Якщо це насправді так, то спасибі йому за те, що ще раз нагадав: валовий внутрішній продукт це, як полюбляють казати політики, надбання всіх трудящих, що спрямовується на розвиток і споживання суспільства. Розвиваємося ми, справді, нівроку, а от споживаємо дедалі менше: сьогодні — через дорожнечу хлібопродуктів, завтра — молока і м’яса...
Минулий тиждень один з телеканалів розпочав зі звістки, що напередодні нового року нас очікує дорогий хліб. Якщо врахувати, що на цей період припадає зменшення депозитних коштів у банківській системі, ситуація може спричинити труднощі, пов’язані з регулюванням грошової пропозиції в обігу. Добре якщо і я помиляюся. І передріздвяного вибухового зростання бюджетного попиту не станеться. Хотілося б обійтися без таких новорічних сюрпризів. І тішитися тим малим, що послав уряд. Зрештою, річний формат зростання ВВП на 7—8 відсотків за зростання інфляції споживчих цін на 7—8 відсотків не погіршує, а поліпшує життя порівняно з минулим, дефляційним роком. Утім, деталі і напівтони залишаю експертам.
