Демографи б’ють тривогу: майже в кожному районі Рівненської області є село, де переважають самотні жінки або ж чоловіки. Якщо перші чекають пропозицій руки і серця, то другі володіють ініціативою створити сім’ю. Але з різних причин не скористалися нею.
Чимало холостяків у селах Сівки Березнівського та Рудня Костопільського районів. Причини довгого парубкування різні. В загублених серед поліських лісів, віддалених від райцентру Сівках не вистачає жінок. А коли в село пришлють на роботу медичку чи вчительку, в дівках вона не засидиться. Але інфраструктура села така, що сюди спеціалісти жіночої статі приїжджають рідко. У не менш віддаленій від міста Рудні інша причина: більшість старих холостяків полюбляють оковиту. А хто захоче зв’язати своє життя з п’яницею?
Звичайно, самотність у молоді роки не така відчутна, як на схилі літ. Ось і найстаріший «жених» Рудні 83-річний дід Гриць Ступницький мусить тулитися у старечі роки до рідні — племінників.
— Бог мені пари не дав, — каже старенький, якому вже не до женячки. — Але і я не шукав. Що вже тепер про те згадувать та шкодувать? Моя житка уже коротенька.
Приклад діда Грицька мав би стати повчальним для інших руднянських парубків, бо на старості не буде кому й води подати. Однак вони глушать свої проблеми горілкою. Місцеві жінки бідкаються, що оковита стала в селі конвертованою валютою. Якщо хочеш, щоб тобі город виорали чи дрова порубали, став могорич — і все зроблять. Свій коментар жінки супроводжують зітханням. Це й зрозуміло, бо в Рудні чимало молодиць, які з різних житейських причин самотні — вдови, розлучені, — і самі виводять у люди дітей. Важко. Але буде ще важче, якщо в хату прийде п’яниця...
Самотою живе і 42-річний Володимир Ступницький. Господар витягує рогачем з печі баняка і з гордістю показує, що в нього зварений обід. У хаті чисто, підметено, завалів брудного посуду нема. Навіть корову тримає Володимир, а молоко продає, щоб мати на крупи та цигарки. Дух міцного тютюну в його домівці в’ївся у стіни. Господар зізнався, що йому хотілося б, щоб по кімнатах бігали діти, але «що я зроблю, як я такий стєснітєльний... Така моя доля...».
Чому така доля саме у руднянських чоловіків і чому вони не пробують її змінити, важко сказати. Тим часом кожен п’ятий двір у Рудні — холостяцький.
Людмила МОШНЯГА, Олександра ЮРКОВА.
Рівненська область.
