Якось посол Фінляндії в СРСР завітав до Києва. Один чоловік у готелі «Дніпро», довідавшись, що він із Фінляндії, радісно розповів послу, що жив колись у цій країні. З’ясувалося, то було за часів Другої світової війни: «Я був у Фінляндії в полоні, але ніколи — ні до, ні після цього — не відчував себе вільнішим, ніж там»... Цю історію розповіла журналістам Надзвичайний і Повноважний Посол Фінляндії в Україні Лаура РЕЙНІЛЯ на засіданні прес-клубу МЗС напередодні Дня незалежності, який фіни відзначають сьогодні.
— Незалежність — священна цінність для фінів, — пояснила пані Рейніля. — Ми це зрозуміли, переживши багато воєн: громадянську в 1918 році і ще три окремих у ході Другої світової війни. Першою була Зимова війна, потім так звана війна-продовження проти СРСР, а після цього — війна проти Німеччини за повернення Лапландії. Незважаючи на те, що ми програвали війни, втрачали території й одна п’ята населення була евакуйована із захоплених районів, нам поталанило. Адже наша країна ніколи не була окупована, і наша територія ніколи не була полем бою. А виплата репарацій Радянському Союзу протягом восьми років навіть сприяла майбутньому процвітанню, оскільки нам довелося розвивати нові галузі промисловості.
Фінляндія й Україна більш як 100 років були частинами однієї імперії, і між ними можна проводити багато паралелей. Приміром, інтеграція Фінляндії в Європу тривала 50 років. У зв’язку з цим я поцікавилася, скільки часу, на думку посла, знадобиться Україні, щоб задовольнити свої євроінтеграційні амбіції.
— Все залежить від вас самих, — заявила Лаура Рейніля. — Звичайно, Україна має можливість скоротити цей термін. Багато що залежить від того, як розвиватиметься законодавство. І це завдання для вас складніше, аніж було свого часу для Фінляндії. Нам справді знадобилося 50 років для того, щоб адаптуватися до світового ринку. Але в нас для цього вже було законодавство, що базувалося на верховенстві права. А у вашому нинішньому законодавстві є ще чимало моментів, які гальмують розвиток ринкової економіки. Багато в чому це — спадщина законодавства Радянського Союзу. Крім того, як іноземній громадянці, мені б хотілося, щоб у вас було більше дискусій про те, якою громадяни України хочуть бачити свою країну в майбутньому. Щоб було видно мотивацію прагнення України до Євросоюзу. Є чимало завдань... Одне з них — визначитися, хто ви є і яка ваша історія. За радянських часів про це говорили неточно або інтерпретували надто своєрідно.
Справді, хоча Фінляндія протягом тривалого часу перебувала у складі Росії, її становище було особливим: вона мала свій парламент, свою грошову одиницю і право говорити рідною мовою. Цікаво, що незабаром після здобуття незалежності в 1917 році Фінляндія відкрила своє перше диппредставництво в Києві, глава якого пізніше написав мемуари, перекладені українською мовою. Ленін чекав повернення Фінляндії під крило Російської імперії. «Але ми не хотіли знову об’єднуватися з Росією і багато разів відстоювали свою незалежність», — сказала пані посол.
Вона розповіла також чимало цікавого про сучасну Фінляндію, особливо відзначивши, що її країна —найменш корумпована у світі. На запитання «ГУ», як цього вдалося досягти, відповіла просто:
— Є три основні чинники, що цьому сприяють: давня традиція чесності, незалежна судова система і чітко налагоджена система самоврядування. У громадян Фінляндії немає відчуття, що чиновники знаходяться десь далеко. Наш уряд служить народу, а поліція — друг людей.
