Місцеві громади, сільські, селищні, міські, районні, обласні ради дедалі глибше засвоюють науку самоврядування, яке одержало можливість розвиватися в ногу з європейським досвідом. Наш кореспондент веде розмову з головою Волинської обласної ради, членом української делегації в Конгресі місцевих і регіональних влад Європи Василем Дмитруком.
— Нині більш потужної масової сили, ніж самоврядні органи, в Україні немає. І Волинь не виняток?
— Напевне, не виняток. У краї обрано і працюють 11 міських, 22 селищні, 379 сільських, 16 районних рад, які разом з обласною об’єднують 7791 депутата. Це велика сила, яка в межах наданих законом повноважень вже тепер щоденно вирішує сотні соціально-економічних питань у підвідомчих територіях, забезпечуючи необхідні умови для життя і праці людей.
Ми кажемо, що головна фігура на селі — це сільський голова. І стверджуємо такий підхід безумовною практикою. Щоквартально зустрічаємося абсолютно з усіма сільськими головами, які представляють громади окремих територій. Кожна така зустріч — це інший район, інші сільські ради. Зустрічі дають можливість порівнювати, як працюють самоурядовці, щоб населення мало світло, тепло, ліки, діти навчалися, був догляд за інвалідами та одинокими.
— На таких зустрічах дають, очевидно, й оцінку тим чи тим сільським радам?
— Безумовно. Для цього розроблено критерії роботи сільських, селищних і місцевих рад.
Підсумки підбиваємо на спільній нараді в обласному центрі. Відзначаємо переможців. Торік за перше місце автомобіль «ВАЗ-21099» дістався Черевахівській сільській раді Маневицького району — сільський голова Василь Мишковець. Комп’ютерами і копіювально-розмножувальною технікою було відзначено також Камінь-Каширську міську раду, Рівненську сільську раду Любомльського і Гутянську сільську раду Ратнівського районів. Таку роботу з оцінкою органів самоврядування проводимо систематично.
— Болючою проблемою нині для органів самоврядування є наповнення місцевих бюджетів. Чи спостерігається тут поступ, що свідчив би передусім про достаток людей? Адже місцевий бюджет — це місцеві податки.
— З великим задоволенням скажу, що торік за 9 місяців з 408 бюджетів невиконаних було 195 — 47,8 відсотка, а в 2003 році — 28 або 6,9 відсотка. Добре працюють з бюджетом Боратинська сільська рада Луцького, Гутянська Ратнівського, Милятинська Іваничівського, Синівська Старовижівського районів.
Показовою є робота Заборольської сільської ради Луцького району. Її річний бюджет сягнув 440 тис. грн. Це дає можливість вирішувати, зокрема, і соціально-культурні потреби села. Так, на ремонт сільського будинку культури тут витратили 250 тис. грн. Нещодавно у чудово відремонтованому клубі звітували художні колективи району. За рахунок місцевого бюджету в Заборолі також ремонтують шляхи, проводять газифікацію, утеплюють громадські будівлі.
— Всі ми знаємо, що в селах багато старих людей, пенсіонерів. Діти роз’їхалися. Від кого чекати допомоги?
— Це — гостра проблема. Розповім, як вирішує її Облапська сільська рада Ковельського району, де головою Надія Миронюк. Тут облаштували стаціонарне відділення постійного і тимчасового проживання одиноких малозабезпечених громадян похилого віку на 22 ліжко-місця, де старі люди мають все потрібне. Зазначу, що цей соціальний заклад на балансі сільської ради, його мешканці перебувають тут безплатно.
Цього року сільрадою надано державну соціальну допомогу 37 сім’ям на 26 тис. грн. Призначено субсидії на тверде паливо та скраплений газ 21 сім’ї на суму понад 4 тис. грн. Ось так сільська рада бере під захист односельців, які конче цього потребують.
— Два роки тому було прийнято Закон «Про органи самоорганізації населення», який втілюється, м’яко кажучи, зі скрипом. Чи не так?
— Я б таким категоричним не був, хоча рух цей непростий. Знову-таки звернуся до практики. Сільський комітет двох населених пунктів Голишів та Рованці Боратинської сільради Луцького району організував громаду на ремонт сільського шляху в 3,5 км. У Голишеві виконали поточний ремонт початкової школи, у Рованцях почали будувати стадіон та дитячі майданчики. Справи начебто не космічного масштабу, але це те, що турбує односельців, що можна зробити завдяки власній ініціативі.
Та найефективнішою формою самоврядування вважаю загальні збори громадян за місцем проживання. З початку нинішнього скликання рад їх проведено понад 400. Громади вирішували такі важливі питання, як самооподаткування, оренда земель запасу, заготівля картоплі для громадських установ (зібрано понад півтисячі тонн), будівництво і реконструкція храмів, газифікація населених пунктів.
— Ваш досвід у співпраці з виконавчою владою?
— Найперше — це спільна мета, спільні завдання, щоб Волинський край економічно, культурно, соціально рухався якомога ефективніше, щоб поліпшувався добробут людей. У сесіях обласної ради завжди бере активну участь голова облдержадміністрації Анатолій Француз. Його заступників, начальників управлінь і відділів, голів райдержадміністрацій зазвичай запрошують на засідання постійних комісій, коли приймаються важливі рішення.
Спільна робота дає і відповідні результати. Обсяги виробництва промислової продукції за 10 місяців цього року в області зросли порівняно з минулорічним періодом на 20,2 відсотка. Позитивних результатів досягнуто в машинобудівній, харчовій, хімічній і нафтохімічній промисловості, виробництві будматеріалів. Зросла заробітна плата. На 22 відсотки скоротилася заборгованість з її виплати. Волиняни виростили непогані врожаї зернових, картоплі, цукрових буряків. Під урожай наступного року посіяно понад 190 тис. га озимини або майже на 11 відсотків більше планованого. Ми певні, що Волинь успішно завершить 2003 рік. Проте не заплющуємо очі й на проблеми, які маємо.
— А саме?
— Недосконале законодавство. Ми не маємо чіткого розмежування повноважень між виконавчою владою та органами місцевого самоврядування. Так само між обласними і районними радами, з одного боку, та між сільськими, селищними, міськими радами — з другого. Новий закон про місцеве самоврядування в Україні чи нова його редакція, що мають дати відповідь на ці питання, народжуються дуже довго і ніяк не може з’явитися.
Не реалізовується також положення Конституції України, закону про місцеве самоврядування та Європейська хартія місцевого самоврядування, що передбачають: ради повинні мати свої виконавчі органи.
Гострим залишається матеріально-технічне забезпечення органів місцевого самоврядування. Бюджетний кодекс не вирішує цих питань, що підтверджено і прийнятим Держбюджетом-2004. Важко, наприклад, розраховувати на фінансову самодостатність сільської ради з населенням у 400—600 осіб. Тож на часі проведення адміністративно-територіальної реформи. Врешті-решт, йдеться про реалізацію головного принципу ринкової економіки — розмежування влади та власності, її глибоку демократизацію.
Здійснювати ці заходи, на моє глибоке переконання, необхідно під випробуваним у світі гаслом: чим більше в державі самоврядності, тим більше демократії, тим заможніше живуть люди.
Інтерв’ю взяв Микола ЯКИМЕНКО.
Волинська область.
