«Це все, на що можуть здебільшого розраховувати розумово відсталі діти-інваліди», — сказала Марія Щибрик на засіданні Київського прес-клубу. Її донька Василина народилася хворою на аутизм. І мати вирішила боротися за майбутнє дитини. Разом з іншими батьками, які зазнали такого ж горя, заснувала благодійний фонд «Школа життя», очоливши його. Залучили педагогів, лікарів, психіатрів. Нині 29 осіб «Школи життя» успішно пройшли медико-психологічні тести і здобули право навчатися серед ровесників.
В Україні, на жаль, взяті на облік 282 тисячі хворих на аутизм, олігофренію та з іншими вадами, об’єднані в групу «інваліди з інтелектуальною недостатністю». Допомога батькам на хвору дитину становить 61 гривню на місяць, але третина і цього не одержує, бо не мають статусу інвалідів.
Певний поступ здійснено у столиці. За підтримки Київради розроблена і втілюється у життя «Київська модель роботи з розумово відсталими». Її мета — залучити інвалідів до трудової діяльності у спеціалізованих майстернях та до різних форм навчального дозвілля.
Організувати цю роботу доручено благодійним фондам. У Києві їх створено десять. Завдяки фаховому підходу багато розумово відсталих знайшли себе: шиють одяг, ремонтують взуття, прибирають територію. Директор благодійного товариства «Джерела» Раїса Кравченко каже, що столиця поступово наближається до європейських стандартів, як треба опікуватися інвалідами. Проте є ще багато проблем, які необхідно вирішити. Зокрема, нема положення про залучення волонтерів, без яких не обійтися, не розроблено нормативну базу ліцензування недержавних установ такого специфічного профілю, як робота з розумово відсталими.
