Уявіть собі таке: сільський мешканець приїхав у місто по медичну допомогу, а йому вказали на двері, мотивуючи це тим, що районна влада не профінансувала медичні заклади. Де шукати ради тому ж селянинові, якщо у ФАПах, лікарських амбулаторіях, дільничних лікарнях йому мають змогу надати лише першу медичну допомогу?
У такій ситуації могли б опинитися сільські жителі Дубнівського району. Але, як сказав міський голова Дубна Віталій Никитюк, міські лікарі ніколи хворим у допомозі не відмовлять. Схоже, саме на це розраховує влада Дубнівського району, яка кілька років недофінансовує заклади охорони здоров’я міста Дубно, де лікуються і сільські мешканці. Поясню: район не має своїх лікарень, а ті, що в райцентрі, перебувають у комунальній власності міста. Було б справедливо і районній, і міській владі разом фінансувати медичні заклади, які обслуговують і городян, і селян. Але ось тут собаку і зарито.
— Проблема ця бере початок з 2002 року — відколи ухвалили Бюджетний кодекс, — розповідає міський голова Дубна Віталій Никитюк. — Фінансування медицини відбувається з місцевих бюджетів. У зв’язку з тим, що район не має на своїй території районної лікарні, він у порядку, визначеному статтею 93 Бюджетного кодексу України, повинен делегувати місту кошти на обслуговування жителів району в міських лікарнях. Із передбачених на охорону здоров’я району 2,9 мільйона гривень сесія райради проголосувала за виділення для обслуговування хворих, які мешкають у населених пунктах району, у міських медичних закладах лише 300 тисяч гривень. Але у жовтні передумали і не дали місту обіцяних коштів, а пустили їх на будівництво котелень у школах району. Тобто бюджетні гроші, призначені державою на утримання медицини, витратили на інші цілі. Відтак весь тягар з утримання лікарень та інших медичних закладів, де лікувались і городяни, і селяни, було покладено на міський бюджет. На медицину міська влада замість передбачених 2,7 мільйона гривень надала 4,4 мільйона гривень, зменшивши витрати на комунальну сферу, будівництво, ремонт доріг. Коли ми проаналізували, скільки все-таки район виділив на лікарні у 2002 році, з’ясувалось, що аж...2 тисячі 93 гривні!
— В Острозі, навпаки — заклади охорони здоров’я перебувають у комунальній власності району. Але міська влада Острога (а він, як і Дубно, — обласного підпорядкування) постійно, копійка в копійку, делегує району кошти на їх утримання, — зазначила я.
— Радий за сусідів, — каже міський голова Дубна. — На жаль, у нас не все так безхмарно. Через ось таке незадовільне фінансування районом медичних закладів, якими користуються і городяни, і селяни, і щоб мати кошти на покриття витрат до кінця минулого року, наша міськрада змушена була звернутись до Кузнецовської міської ради з проханням допомогти — виділити з бюджету Кузнецовська додаткову субвенцію. І нам допомогли, надавши 350 тисяч. Виходить, чужі люди підтримали, а свої — ні...
— А як у цьому році з фінансуванням районом «спільних» медзакладів? — цікавлюсь у міського голови.
— Проблема так само актуальна. Дубнівська районна рада проголосувала за те, щоб передати на їх утримання 35 відсотків коштів, від виділених державою району на охорону здоров’я (а це 1,3 мільйона гривень). Цього, звичайно, недостатньо — ми пропонували хоча б порівну поділити витрати, що становило б 1,9 мільйона гривень. А тепер не знаємо, як доживемо рік — на утримання медичних закладів міста бракує близько 700 тисяч гривень. Переважно на заробітну плату медикам та оплату за спожиті енергоносії. З цієї ж причини на один ліжко-день заплановано на лікування і харчування хворих лише 50 копійок. Які ще треба коментарі? — продовжує Віталій Никитюк. — Ми, звичайно, звернулися до суду, бо те саме повториться й у 2004 році.
Поцікавилася, скільки лікується жителів міста і сіл району у міській лікарні. За дев’ять місяців тут переважали селяни — 51,3 відсотка. Але, за словами медиків, до кінця року ця цифра зросте. Бо, закінчивши хліборобський рік, мешканці села знаходять час, аби підлікуватись. У гарячі хліборобські часи до лікарні, зазвичай, лягають ті, кому вже не можна відкладати лікування.
А ось погляд на проблему начальника управління охорони здоров’я Рівненської облдержадміністрації, депутата Рівненської обласної ради від Дубнівського району Ярослава Маслія:
— Вивчивши це питання, необхідні статистичні дані, ми разом з головним фінансовим управлінням рекомендували Дубнівському району виділити не менш як 40 відсотків коштів, передбачених на медицину, для фінансування медзакладів міста Дубна, де сільське населення району отримує кваліфіковану медичну допомогу. Дивує те, що навіть за мінімального фінансування медицини, у районі, керуючись законом України про місцеве самоврядування, перерозподіляють кошти на інші потреби. І це тоді, коли в Дубнівському районі низька народжуваність, високі захворюваність і смертність населення. А чимало районів області збільшили фінансування на медицину.
Передбачу запитання: а може, влада Дубнівського району визначила пріоритетом розвиток медицини на селі, на що націлює указ Президента про організацію медичної допомоги сільському населенню та відповідне розпорядження голови Рівненської облдержадміністрації Миколи Сороки? Навпаки, за той недовгий час, протягом якого головою Дубнівської райдержадміністрації є Валерій Богуцький, закрито лікарські амбулаторії у селах Тараканів і Тростянець, відділення швидкої медичної допомоги у селі Берег, що за сорок кілометрів від Дубна...
Рівненська область.
