У Комітеті Верховної Ради з питань соціальної політики та праці відбувся «круглий стіл» з обговорення проектів Трудового кодексу України.
Чинний Кодекс законів про працю України було прийнято ще в 1971 році. Тож, незважаючи на численні зміни, які вносилися до нього впродовж останнього десятиліття, цей документ цілком застарів і не відповідає сучасним економічним умовам. Як наголосив голова Комітету ВР з питань соціальної політики та праці Василь Хара, сучасне трудове законодавство має відображати нові соціально-економічні реалії в державі, адаптуватися до норм і стандартів Міжнародної організації праці (МОП) та законодавства Європейського союзу, що, в свою чергу, прискорить вступ України до європейської спільноти.
Нині на розгляді у парламенті перебуває два проекти Трудового кодексу — урядовий, розроблений за дорученням Президента України міжвідомчою тристоронньою робочою групою при Міністерстві праці та соціальної політики за сприяння МОП. Другий — в авторстві народного депутата України, члена фракції «Регіони України» Валерія Коновалюка, в якому запроваджено декілька принципових новацій. Зокрема, передбачено контрактну форму трудового договору, норми щодо заборони вторгнення в особисте життя працівників, обмежено роботу в режимі ненормованого робочого дня, вдосконалення норм оплати праці, відшкодування моральної шкоди, заподіяної працівникові роботодавцем, запроваджено жорсткіші заходи щодо роботодавців, які порушують законодавство про терміни виплати заробітної плати тощо. В свою чергу, урядовий законопроект втілив вимоги соціальних партнерів — профспілок, об’єднань роботодавців тощо — щодо розробки нового кодифікованого законодавчого акта в сфері трудових відносин.
Учасники зібрання звернулися до парламентських комітетів та депутатських фракцій і груп із пропозицією прийняти за основу урядовий законопроект Трудового кодексу і врахувати у ньому вдалі законодавчі пропозиції з депутатського законопроекту. Водночас у рекомендаціях «круглого столу» звертається увага на необхідність узгодити норми проекту Трудового кодексу з принципами паритетності прав та інтересів найманих працівників та роботодавців, акцентуючи увагу на інтересах найманих працівників.
