Звідки, здогадайтеся, жене оте своє домашнє птаство бабуся, яка зображена на знімку? А з-за кордону. Бо вона мешкає в Україні, а оті дві крайні хати, біля яких її сфотографовано, хоча й у їхньому селі Петрівськ, та то вже за кордоном — у Молдові. Хтось там колись додумався отак кордон провести.
Утім, до пори до часу отим мало хто переймався. Діти з тих хат ходили до Петрівської школи, їхні батьки — на роботу в українське сільгосппідприємство. Аж якось Петро Ламбов, голова правління тутешнього ВАТ, отримує припис Тарутинського районного центру зайнятості: як смієш, мовляв, приймати на роботу чужоземців? Жени за порушення штраф — 800 гривень. Мирні переговори з працівниками центру нічого не дали. Довелося йти до прокуратури. Там зустрів людей, які оцінили ситуацію, керуючись здоровим глуздом.
А загалом 187 кілометрів кордону з Молдовою нерідко спричиняють і серйозніші неприємності. Скільки вже було випадків крадіжки цілих черід корів, отар овець, яких зловмисники переганяли через кордон. Інколи викрадене вдавалося за участі молдовських правоохоронців знаходити, повертати, інколи — ні. Й урожай різних культур нерідко приходять з-за кордону збирати, здебільшого — вночі. Той же Петро Ламбов набрів якось на таких збирачів винограду, хотів прогнати, а у відповідь — постріл. Влучили трохи нижче скроні...
Там, де ми зустрілися з бабусею та її птаством, кордон уособлює собою неглибока канава без усіляких постів. Гуска чи індичка долають ту канаву залюбки...