У Верховній Раді розглядається проект закону про державний бюджет України — чи не найважливіший документ, що визначатиме життя держави на наступний рік. Великі надії у справі наповнення бюджету покладаються на результати реформування податкової системи, яке проводилось упродовж цього року. Водночас один із активних учасників цих процесів, Комітет з питань фінансів і банківської діяльності, не підтримав нинішню редакцію проекту закону України про державний бюджет України на 2004 рік, вважаючи його таким, що може зруйнувати здобутки саме в реформуванні податкової системи.
Слово першому заступнику голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності Василю Цушку.
— Чому ваш комітет не підтримав внесений на розгляд депутатів проект закону про державний бюджет України на 2004 рік?
— Підготовлена до другого читання редакція, по суті, змінює норми податкового законодавства, а це неприпустимо. Згідно з чинним законодавством, усі зміни мали бути ухвалені до 1 липня, проте ми бачимо, що в бюджетному законопроекті є намагання переглянути чинні податкові норми. Якщо такий варіант буде проголосований, ми поставимо підприємців перед фактом, що у грудні «правила гри» на «податковому полі» змінюються. Не варто й казати, яких це збитків може завдати і малому, і великому бізнесу, де все планується заздалегідь. Крім того, такий підхід є негативним не тільки для платників податків, а й для контролюючих органів, оскільки раптово змінюється порядок адміністрування та справляння податків.
— Отже, ваш комітет має свою думку щодо запропонованого законопроекту?
— Комітет прийняв рішення про категоричне відхилення внесеної на перше читання редакції проекту закону про державний бюджет України на 2004 рік. Відповідний лист з нашими аргументами надіслано на ім’я Голови Верховної Ради.
Ми, зокрема, запропонували вилучити з тексту цього законопроекту всі податкові норми. До того ж слід ретельно опрацювати та оцінити з правової та економічної точки зору кожну норму цього законопроекту, не піддаючись на популістські закиди... На жаль, низка змін щодо податкового законодавства, які запропоновані в законопроекті про бюджет, не ґрунтується на реальному аналізі та розрахунках...
— Могли б навести конкретні приклади таких пропозицій?
— Яскравим прикладом є ситуація навколо акцизної сфери. Як відомо, акцизні відрахування на наступний рік заплановано на рівні близько 6 млрд. гривень, а це майже 10 відсотків усього бюджету країни. Йдеться про величезні кошти. Проте отримати заплановані надходження можна лише завдяки вмілому адмініструванню, а не раптовим арифметичним підвищенням ставок. Треба зважати на існуючі об’єктивні закони економіки. Будь-які спроби йти проти них, хоч би якими привабливими вони були на папері, в реальному житті обертаються величезними збитками. Тому до акцизних питань слід підходити особливо обережно і виважено...
— Чи не найбільше дискусій останнім часом навколо акцизного оподаткування тютюнової галузі. З чим це пов’язано?
— Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2003 рік та деяких інших законодавчих актів», який було прийнято у травні нинішнього року, змінювалися ставки акцизного збору на окремі підакцизні товари і, зокрема, тютюнові. Так, з 1 липня ставка акцизу для овальних (безфільтрових) сигарет становила 5 гривень за 1000 шт., а для фільтрових — 11,5 гривні. Крім того, цим законом передбачено запровадження з 1 січня наступного року змішаної системи справлення акцизу, що істотно збільшить бюджетні надходження. І саме Комітет з питань фінансів і банківської діяльності, який активно співпрацював з представниками тютюнової галузі, був серед ідеологів та розробників цього документа.
— Перехід до іншої системи збирання акцизу — крок доволі серйозний. З чого ви виходили, відстоюючи його необхідність?
— Комітет з питань фінансів і банківської діяльності, починаючи з моменту його створення у 1994 році, проводить системну роботу із законодавчого вдосконалення оподаткування підакцизних товарів. Ця майже 10-річна діяльність супроводжується постійними консультаціями з Кабінетом Міністрів, Міністерством фінансів, Державною податковою адміністрацією. Значну роль відведено співпраці з виробниками та їх галузевими об’єднаннями, що дає змогу реально оцінювати стан ринку та адекватно реагувати на процеси, які відбуваються на ньому.
Зокрема, результатом такої співпраці стало запровадження економічних механізмів щодо витіснення з тютюнового ринку контрабандної продукції, а це дало змогу збільшити доходи до державної скарбниці від акцизного збору з тютюнових виробів майже в сім разів...
Як відомо, з 1996 року в Україні встановлено специфічні ставки акцизного збору для тютюнових виробів, що мали на меті вирішити актуальні на той час питання обліку продукції. Водночас механічне підвищення ставок у 1998 році (в результаті вони стали набагато вищими, ніж у сусідній Росії) призвело до різкого збільшення контрабанди і, відповідно, істотного зменшення надходжень до бюджету. Лише завдяки вирівнюванню податкового навантаження із країнами-сусідами вдалося стабілізувати ринок і досягти сьогоднішніх позитивних результатів. Уперше в новітній історії тютюнова галузь повністю задовольнила внутрішні потреби ринку, досягла стадії перевиробництва. За таких умов і виникла необхідність застосувати іншу, оптимальнішу систему, в якій одночасно зі специфічною присутня адвалорна складова, що зв’язує акцизний податок з роздрібною ціною товару. Внаслідок цього бюджет отримує очікувані кошти, а тютюновий ринок — стабільність та прогнозованість.
— Які аргументи ви можете навести тим, хто протидіє нововведенню чи висловлює побоювання щодо цього?
— Побоювання виникають у тих, хто недостатньо розуміє ситуацію або орієнтується на недостовірну інформацію, що навмисне поширюється тими тютюновими компаніями, які просто не бажають ділитися з бюджетом частиною своїх надприбутків. Хочу підкреслити, що запропонована акцизна система є справедливішою і з соціальної точки зору. Структура ринку не зазнає жодних змін, проте надходження від акцизного збору лише у 2004 році збільшаться щонайменше на 80 млн. гривень.
На основі уважного вивчення світового досвіду з оподаткування тютюнових виробів акцизним збором та 10-річного спостереження за перебігом подій на тютюновому ринку України можна стверджувати, що саме змішана система відповідає сучасному рівню розвитку ринку, економічним реаліям та політичному курсу на відповідність наших законів законодавству країн європейської співдружності.
Хотів би зауважити, що саме змішана система діє в країнах Європейського союзу, в який прагне інтегруватися Україна, а також у Росії, яка є важливим суб’єктом, з огляду на спільний кордон та обсяги виробництва, що перевищують обсяги споживання всередині країни... Не мають підстав і побоювання щодо ускладнень в адмініструванні. Адже запропонована модель не потребує додаткових адміністративних зусиль, оскільки, як і раніше, платником податку є виробник (95 відсотків усіх тютюнових виробів у нас виробляється зусиллями п’яти компаній) або імпортер. Вони декларують податковим органам максимальну роздрібну ціну, за якою має продаватися їхня продукція, і сплачують з неї адвалорну частину акцизного збору...
— У законі про бюджет передбачаються зміни і щодо вже прийнятого акцизного оподаткування тютюну?
— Так, і це одна із причин, чому наш комітет не підтримав цей варіант проекту бюджету...
У ньому запропоновано підміну змішаної системи акцизу. Пропонується прихованими методами фактично проіндексувати фіксовану складову, запровадивши поняття однієї третини нині діючих ставок. У разі введення запропонованої поправки акцизні ставки в Україні будуть у півтора разу вищі, ніж в Росії. Це створює загрозу масової контрабанди, якої надзвичайними зусиллями вдалося позбутися рік тому. А це неприпустимо! Куди правильніше, на думку нашого комітету, визначити нинішній рівень податкового навантаження як мінімальний. Точка зору Комітету з питань фінансів та банківської діяльності була підтримана українським урядом, вона дасть можливість забезпечити реальне збільшення надходжень до бюджету.
