Півтора мільйона сімей чекають квартир. Можливо, їм допоможе Житловий кодекс

Наголошувалося: житло фонду соціального та спеціального призначення приватизації не підлягає. Кількість житлових будинків, квартир, що може перебувати у приватній власності, законопроектом не обмежується. Проте власник приватного житла не матиме права використовувати його для промислового виробництва. Власникам забороняється проводити будь-які ремонтні роботи, які порушують цілісність несучих стін чи зменшують їх несучу спроможність, а також обмежувати можливості огляду та доступу до загальнобудинкових чи підвідних мереж. За словами Григорія Семчука, плата за житло включає плату за найм, за утримання житлових будинків та прибудинкових територій, за комунальні послуги. У разі несвоєчасного внесення плати за житло нараховуватиметься пеня, розмір якої не повинен перевищувати 0,1 відсотка суми заборгованості за кожен день прострочення. Водночас, наголошував голова Держкомітету, ухвалення законопроекту дасть змогу кредитувати будівництво чи придбання житла і надавати субсидії сім’ям, у яких плата за житло перевищує розмір витрат на їх оплату. Проектом забороняється в житлових будинках зберігати небезпечні для здоров’я речовини.

Урядовий законопроект підтримав і профільний комітет. Його голова Валерій Пустовойтенко закликав депутатів підтримати документ з подальшим його доопрацюванням і запропонував створити для цього робочу групу. Під час обговорення найбільше дискусій точилося навколо положення про виселення із займаного житла. Зокрема, соціалісти були незадоволені положенням про виселення наймачів, які не вносять плату за житло протягом шести місяців. Вони цікавилися, чи передбачено в законопроекті положення про те, що мінімальна зарплата, пенсія чи заборгованість є вагомим аргументом для невиселення.

А голова Комітету ВР з питань правової політики Василь Онопенко зазначав, що підготовка Житлового кодексу — це прерогатива і його комітету. Крім того, за його словами, проект має багато недоліків, суперечить Конституції і Цивільному кодексу, зокрема, в ньому нечітко визначено поняття «сім’ї», «житлові кооперативи» тощо. Народний депутат запропонував направити проект на повторне перше читання.

Парламентарії розглянули в першому читанні два законопроекти про ломбарди. Проект, внесений народним депутатом, визначає ломбард як небанківську кредитно-фінансову установу, основним видом діяльності якої є надання на свій ризик фінансових позик (кредитів) за рахунок власних або залучених коштів під заставу майна та майнових прав. Ломбарди можуть створюватися у різних формах. Залежно від території діяльності мінімальний розмір його статутного капіталу має становити 50 тисяч євро в межах одного міста. Проте депутатський законопроект не регулює питання створення, діяльності, реорганізації і ліквідації об’єднань ломбардів.

Урядовий документ визначає ломбард як фінансову установу і передбачає його утворення лише у формі державного підприємства чи повного товариства. Зазначалося, що ломбард має право створювати філії та представництва. А мінімальний розмір статутного капіталу, необхідний для утворення ломбарду, не може бути менше 20 тисяч євро. І хоча другий законопроект підтримала більшість депутатів, все ж у ньому, на відміну від альтернативного документа, не встановлено вимог до керівника ломбарду, до того ж він недостатньо регулює облік, звітність, комерційну таємницю тощо.

Парламентарії ухвалили закон про ратифікацію документів редемаркації державного кордону між Україною і Угорською Республікою, а також низку законів про співробітництво в галузі безпеки аеронавігації «Євроконтроль».