Неодноразові спроби держави зібрати акціонерів ВАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» (як відомо, державній акціонерній компанії «Укррудпром» належать 50%+1 акція ЦГЗКу) на початку року закінчувалися провалом. Зокрема, не вдалося провести збори 20 березня і 29 квітня нинішнього року. «ПриватБанку» у квітні вдалося одержати судову заборону на видачу реєстру власників. У результаті склалася парадоксальна ситуація, за якої власники ЦГЗКу практично були відлучені не те що від важелів керування комбінатом, а навіть від контролю над ситуацією на підприємстві.

Тим часом з Центрального ГЗКу, що став фактично заручником фінансово-промислової групи «Приват», почала надходити невтішна інформація про результати безконтрольної діяльності менеджменту. Так, власний капітал ВАТ — тобто кошти акціонерів — за останніх два роки скоротився на 100 млн. грн. — зі 185 млн. грн. до 85 млн. грн. через зростання збитків. Поточна ліквідність ЦГЗКу зменшилася з 43% у 2000 році до 26% у 2002-му; термінова ліквідність — з 23% до 16%.

Акціонери підприємства вкотре заявили про намір зібратися на свої загальні збори 28 жовтня. Однак знову почала з’являтися інформація про організацію «руху опору» зборам з боку ФПГ і підконтрольного їй керівництва комбінату...

Ситуація, що склалася, не могла не хвилювати представників як виконавчої, так і законодавчої влади. «Держава в особі ФДМ та Міністерства промислової політики зробить усе можливе, щоб відновити контроль держави», — заявив в інтерв’ю програмі «Деловой мир» (УТ-1) глава Фонду держмайна Михайло Чечетов. «Як би комусь не хотілося, але збори (акціонерів на ГЗКу) відбудуться, їх буде проведено юридично коректно, правильно, на підставі рішень судів», — запевнив глава ФДМ.

28 жовтня в Києві загальні збори акціонерів ВАТ «ЦГЗК» нарешті відбулися. В них взяли участь власники майже 70% акцій підприємства, у тому числі представник «Укррудпрому». Ще 25%-й пакет акцій ЦГЗКу не міг бути зареєстрований, оскільки за ним продовжуються судові розгляди.

Акціонери комбінату, зокрема, передали право ведення реєстру з «ПриватБанку» іншому реєстраторові, схвалили рішення про розподіл прибутку за 2002 рік і про виплату дивідендів, а також для персоніфікації відповідальності і спрощення процедури керування підприємством ввели посаду генерального директора замість правління.

Представники Держкомісії з цінних паперів і фондового ринку однозначно підтвердили легітимність акціонерів та їхніх представників, а також правомочність зборів. Законність зборів відзначив в інтерв’ю журналістам і присутній на зборах член Комітету Верховної Ради з питань промислової політики і підприємництва Володимир Зубанов. Депутат підкреслив: «У ході зборів я побачив, що виконано повністю закон про акціонерні товариства». («Бізнес-час», 29.10.2003, www. oglad. tv).

Головним результатом зборів стало посилення держконтролю над підприємством: держава одержала три з п’яти місць у наглядацькій раді ЦГЗКу; два з трьох — у ревізійній комісії. Головою наглядацької ради призначено заступника міністра Мінпромполітики, голову наглядацької ради державної акціонерної компанії «Укррудпром» Анатолія Федяєва. Гендиректором Центрального ГЗКу став Олександр Вілкул.

«Рішення, що були прийняті на зборах, дадуть змогу цьому потужному перспективному підприємству України працювати стабільніше і, відповідно, від цього виграють і держава, і місто Кривий Ріг, і ті трудівники, котрі працюють на комбінаті», — оцінив підсумки зборів Володимир Зубанов.

Тим часом, як розповідають безпосередні учасники подій, при виконанні рішень зборів акціонерів виникли певні труднощі. Охорона Центрального ГЗКу відмовилася впускати судових виконавців на територію комбінату. Міліція була змушена зрізати замки на зовнішній огорожі ЦГЗКу. В результаті до будинку вдалося потрапити тільки через чорний прохід, де перед поглядом очевидців постала барикада, що заблокувала зсередини двері головного входу.

Треба зазначити, що необхідність залучення правоохоронних органів для охорони судових виконавців була викликана публічними погрозами з боку екс-керівництва Центрального ГЗКу. Так, зокрема, на прес-конференції 24 жовтня колишній голова правління ЦГЗКу Володимир Оселедько, говорячи про неприпустимість зміни керівництва підприємства, згадав про «важкий» характер робітничого колективу, що займається буропідривними роботами. («Голос України», 28.10.2003). Однак, до честі трудового колективу ЦГЗКу, переважна більшість робітників комбінату не стала брати участь в авантюрах, які їм нав’язували.

Хоча і з труднощами, але передача повноважень колишньої адміністрації комбінату новому керівництву, врешті-решт, відбулася і пройшла в присутності представників держави (заступника міністра Мінпромполітики Анатолія Федяєва, першого заступника голови ФДМ Євгена Григоренка, голови правління ДАК «Укррудпром» Валерія Колосова, представників міської та обласної влади, а також екс-керівника ЦГЗКу, народного депутата Володимира Мовчана).

Сьогодні нове керівництво ЦГЗКу входить у курс справ на комбінаті. Найскладнішим виявився процес наведення порядку у фінансових документах — так, у бухгалтерській звітності нове керівництво помітило плутанину й безладдя. «Документація начебто є, але далеко не вся», — констатував новий фінансовий директор ЦГЗКу Олександр Гладких. Частина документів, наприклад, була просто ліквідована в ніч на 25 жовтня. Судячи з актів, складених колишнім керівництвом ЦГЗКу, у цей час сталася аварія опалювальної системи, і документи було затоплено, після чого їх знищили як такі, що являють загрозу зараження грибком інших паперів в архіві. Робітники підприємства в неофіційних розмовах запевняють, що в ніч на 25 жовтня якісь папери вивозили із заводоуправління на автомобілях і спалювали в кар’єрі... (www. stb. ua/vіkna(busіness/). Сьогодні правоохоронні органи вже почали розслідування за фактом знищення документів на ЦГЗКу.

Неординарна ситуація змусила нове керівництво комбінату звернутися за допомогою до експертів зі світовим іменем. На цьому тижні вони вже приступили до аудиту Центрального ГЗКу.

Перші враження від стану виробничих потужностей комбінату також украй невтішні. За словами фінансового директора ЦГЗКу, «стан економіки підприємства просто гнітючий». Фактично 28 жовтня нове керівництво застало комбінат на межі зупинки. Половина техніки простоювала через відсутність дизельного палива; підприємство одержало попередження про відключення електроенергії і газу. Устаткування і механізми виявилися повністю амортизованими. Парк техніки тривалі роки не те що не оновлювався, а навіть не ремонтувався. З 18 секцій збагачувальної фабрики на кінець жовтня працювали лише вісім, три простоювали, решту було просто порізано на металобрухт.

Сьогодні ситуацію вдалося дещо стабілізувати. Комбінат забезпечено енергоресурсами. У повному обсязі, відповідно до графіка, виплачено заробітну плату. Почала здійснюватися розроблена новим керівництвом програма відновлення підприємства. Вже протягом найближчих півтора місяців буде введено в дію п’ять БєлАЗів, п’ять бульдозерів, три секції збагачувальної фабрики.

Другим етапом відродження ЦГЗУ має стати втілення в життя розроблюваної програми технічного переоснащення підприємства. Зокрема, передбачається — вперше за кілька років — здійснити закупівлю нового обладнання, машин і механізмів, причому безпосередньо в заводів-виробників, без посередників.

Нинішній гендиректор ЦГЗКу впевнений, що всі проблеми комбінату — це тимчасові труднощі. В інтерв’ю заводській багатотиражці «Авангард» Олександр Вілкул підкреслює: «Акціонери поставили переді мною завдання відновлення і розвитку підприємства, поліпшення його виробничих показників. Я відчуваю відповідальність перед акціонерами за той стан, у якому перебуває підприємство, перед ними я готовий тримати звіт. Я вважаю, що у ЦГЗКу є всі необхідні ресурси і всі можливості для розвитку виробництва».

Незважаючи на всі «страшилки» колишнього керівництва, трудовий колектив комбінату щиро радий змінам, що відбуваються, і вірить у краще майбутнє ЦГЗКу. «Все, що сталося, — гроза, яка обов’язково мала вдарити в нашому «задушливому» повітрі», — ці слова простого робітника якнайкраще відбивають атмосферу, що панує сьогодні на підприємстві. Атмосферу надії, що з’явилася.

Київ—Кривий Ріг—Київ.