Побачивши терикони, заїжджий на Донбас гість часто цікавиться: а чи можна цю породу використовувати удруге? Нинішній директор цегельного заводу «Фагот», що в Красному Лучі, Юрій Момотов свого часу зацікавився шахтними відходами. І десять років тому вирішив на шламі заробити гроші. Він першим на Луганщині створив прес і став виробляти цеглу з породи.
Перша момотовська цегла була зовсім нетиповою для такого виду продукції. Підприємства будівельної індустрії країни все ще працювали за старими радянськими технологіями, виробляючи цеглу, що, незважаючи на свою низьку якість, завжди була в дефіциті. І раптом краснолучський винахідник запропонував споживчому ринку зовсім новий матеріал — красивий, рівний, міцний, з якого хотілося зводити замки. Справа пішла, і замовлень не бракувало. Але за своєю структурою ця сировина неоднорідна, тому на довговічність продукції сподіватися не можна. Тоді як наповнювач Юрій Момотов випробував іншу сировину — черепашник. І одержав чудовий результат. До речі, черепашник у народі вважається оберегом.
Коли Ю. Момотов розробив нову технологію цегли, її потрібно було підвести під державний стандарт. Але в країні не було такого ГОСТу. Довелося спочатку самому створювати технічні умови для своєї цегли, а потім уже на основі цих документів розробляти і всеукраїнський стандарт.
Для момотовської цегли не страшна ніяка погода. Вона добре показала себе і на півдні, і на півночі. Коли на завод надійшло перше замовлення з Пермі і Новосибірська, цегла була випробувана на морозостійкість при 70 градусах і витримала іспит, перевершивши за нормативними вимогами усі показники майже вдвічі.
Особливість підприємства полягає в тім, що воно не тільки розробляє та удосконалює технологію своєї продукції, а й готує устаткування для виробництва. Одне слово, завод представляє і розроблювача, і виробника, і експлуатанта. Було б інакше — в технологічному ланцюжку виникало б безліч нюансів, що затримувало б технологічний процес. Усі деталі нових розробок оперативно доопрацьовують під час виробництва. «Фагот» часто радує своїх споживачів чимось новеньким.
Виробникам будматеріалів зазвичай доводиться згортати обсяги виробництва взимку, бо споживчий попит на продукцію різко падає. Але для «Фагота» зима — не час простою, а напружений момент модернізації виробництва, освоєння технологій. Цією зимою на заводі проходитиме уже 39-та реконструкція, незважаючи на те, що фірмі усього трохи більш як десять років. Але «канікули» на реконструкцію триватимуть лише один місяць. А потім — працювати, нарощувати обсяги. Сьогодні на заводі встановлено 28 пресів, але їх не вистачає. Попит на продукцію дуже високий: почався будівельний бум у Білорусі, вимагає цегли Якутія, зацікавилася нею і Монголія. Тому вирішено за зиму виробити цегли стільки, щоб задовольнити попит усіх нових і старих споживачів.
Юрій Леонідович зізнався, що одного разу, побувавши на Сіверськодонецькому цегельному заводі, який працював за іспанською технологією, був вражений тим, що за добу підприємство виробляло майже 15 тисяч штук цегли. Тоді ця цифра здавалася нереальною. Сьогодні «Фагот» випускає за добу 130 тисяч штук. І це не межа.
