Пенсію по-новому

І ось Верховна Рада України прийняла  Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне cтрахування», який набирає чинності з 1 січня 2004 року.

Саме цей Закон є визначальним у пенсійній реформі, оскільки він регулює відносини в реально існуючій солідарній системі, бо для накопичувальної системи треба спочатку накопичити кошти, а добровільна взагалі дуже проблематична. Бо, маючи гіркий досвід одного покоління із вкладами до Ощадбанку (державного!), банку «Україна» та сертифікатної кампанії, мало хто наважиться вкладати гроші в ризиковану справу.

Ми не ставимо завдання викладати положення Закону, оскільки це зробили особи, причетні до пенсійної реформи. Натомість ми зробили спробу проаналізувати Закон з точки зору його придатності для вирішення наболілих проблем пенсійного забезпечення широких мас пенсіонерів сьогоднішніх і завтрашніх.

Ми намагалися дати пенсіонерам методику, за якою кожен з них конкретно міг би побачити себе «у дзеркалі нового пенсійного закону» — мати надію на краще життя чи позбутися таких ілюзій.

Зазначимо, що ми виступали з аналізом проекту закону в газеті «Голос України» від 5 лютого 2002 року, в якому зазначали неприйнятність цілої низки положень, проте проект істотних змін не зазнав. Він, зокрема, надто громіздкий (на 16 газетних сторінках), тому в ньому не важко «загубити» основну проблему — про розмір пенсій за віком у солідарній системі. Її й спробуємо проаналізувати.

1. Визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії — Зп

У розрахунках фактично беруть участь три параметри, з них два «особисті» — це заробітна плата, подана для призначення пенсії, — Зв, та тривалість трудового (страхового) стажу — як коефіцієнт Кс і один параметр «загальнодержавний» — це середня заробітна плата в Україні, яку надав Держкомстат України у Постанові Кабміну України № 1151 від 24 липня 2003 року, дані якої вибірково наведено в таблиці, що додається.

Цей параметр у Законі фактично виступає у двох видах:

— як середня зарплата за роки (місяці), за які подавався заробіток, — у Законі позначено як Зс (нами для того, щоб розрізняти, позначається як Зс(річн));

— як середня заробітна плата в Україні за «календарний рік, що передує року звернення за призначанням пенсії» — у Законі позначається теж як Зс (нами ж позначатиметься як Зс(баз), бо функція їх різна).

Обчислення за Законом (статті 25, 27 та 40) фактично реалізують формулу:

П = Зс(баз) х Зв : Зс(річн) х Кс, де: (1)

Зв : Зс(річн) виступає як особистий коефіцієнт заробітної плати — Ск, який треба обчислювати кожній особі індивідуально з урахуванням різних сум заробітної плати за місяцями.

Щоб спростити обчислення та з метою представити постійні величини в таблиці, нами формула (1) подається в такому вигляді:

П = Зв х Зс(баз) : Зс(річн) х Кс, де: (2)

Зс(баз) : Зс(річн) виступає як коефіцієнт осучаснення заробітної плати — Ко, який є величиною сталою для кожного року (місяця) і придатний для застосування для всіх осіб. Його ми обчислювали з точністю до другого знака і наводимо в таблиці.

Зазначимо, що в результаті аналізу було встановлено, що при Зв = Зс(річн) і трудовому (страховому) стажі 40 років (Кс = 0,40) розмір пенсії становить 150 гривень. Отже, якщо взяти за базовий, наприклад, 2002 рік, у якому середня зарплата в Україні дорівнює 376,38 грн, і помножити на Кс = 0.40 (40 років страхового стажу), то отримаємо теперішню максимальну пенсію в 150 грн. Для будь-якого іншого року треба тодішню середню зарплату в Україні помножити на Ко і теж отримаємо цифру 150, що випливає із формули для визначення розміру пенсії у гривнях:

II = Зв х Ко х Кс (3)

Дивна гармонія цифр, а значить, і нашої пенсійної системи.

Ця особливість дає змогу вже за даними у таблиці за відповідний рік визначити, чи є ймовірність підвищення максимальної пенсії понад 150 гривень.

Оскільки для визначення розміру пенсії подаються дані про заробіток за 24 чи 60 місяців (тепер буде тільки 60), то необхідно вирахувати середню зарплату за весь період за формулою:

Зв = (Зв(міс.1) х М1 + Зв(міс..2) х М2 + ...+ Зв(міс. n) х Мn ) : М1 + М2 + ...+ Мn, де: (4)

Зв(міс) — зарплата за конкретний місяць чи кілька місяців або рік;

М — кількість місяців, що відповідає Зв(міс.)

Ко — коефіцієнт осучаснення, дані про який наведено в таблиці за роками, теж потрібно вирахувати як середнє значення для всього періоду за формулою:

Ко = (Ко1 х М1 + Ко2 х М2 +...+ Коn х Мn) : М1+ М2+... +Мn, де: (5)

Ко1, Ко2... — коефіцієнти осучаснення за окремий рік чи місяць.

Добуток середніх значень Зв та Ко дає розмір осучасненої заробітної плати у гривнях:

Зп = Зв х Ко (6)

2. Визначення коефіцієнта страхового стажу Кс

Коефіцієнт страхового стажу Кс, що застосовується для обчислення розміру пенсії у солідарній системі, відповідає тривалості страхового (для осіб, що вийшли на пенсію за Законом України «Про пенсійне забезпечення», — трудового) стажу. Оцінка одного року страхового стажу дорівнює 1%, тобто рік дає Кс = 0,01 (для точності визначається за кількістю місяців).

Така оцінка одного року страхового стажу в солідарній системі (а за участі і в накопичувальній системі лише 0,8 %) є вражаюче низькою. Виходить, що за все 40-річне трудове життя (чоловіків з 20-ти до 60-ти) можна заробити пенсію лише в розмірі 40 відсотків заробітку, тоді як, наприклад, на державній службі за десять років маємо вдвічі (!) більше, тобто 80 відсотків. Тут і стосовно жінок є очевидна дискримінація, бо трудове життя жінки коротше на 5 років (з 20 до 55), то й при виході на пенсію в 55 років у жінки практично може бути лише 35 років страхового стажу, тобто лише 35 відсотків заробітку, або ж жінка має компенсувати його вищою заробітною платою, що практично малоймовірно.

Окрім того, не забуваймо, що в старому законі трудовий стаж у чоловіків 25 років, а в жінок 20 років давав право на пенсію в розмірі 55 відсотків заробітку. Тепер такий страховий стаж дає право лише на мінімальний розмір пенсії в розмірі 20 відсотків середньої заробітної плати в Україні за попередній рік (у випадку 2002 року — на 75 гривень).

Те, що за участі і в накопичувальній системі Закон передбачає 0,8 відсотка, наводить на думку, що накопичувальна система існуватиме за рахунок солідарної.

3. Методика обчислень

Визначення можна виконати аналітичним способом: розрахунками за формулами (3) — (5) з використанням таблиці.

Порядок дій за аналітичного способу:

1) за формулою (4) вирахувати середню заробітну плату — Зв;

2) виписати з таблиці значення коефіцієнта осучаснення Ко і вирахувати середнє значення для всього періоду за формулою (5);

3) встановити тривалість страхового (трудового) стажу в роках (з точністю до місяця) і, помноживши його на коефіцієнт 0,01, визначити Кс;

4) за формулою (3) визначити розмір пенсії.

4. Приклади обчислень

Приклад 1. Гр. В. вийшов на пенсію у 1990 році. Подав дані про середній заробіток: в 1988 році за 9 місяців по 400 крб, в 1989 — за 12 місяців по 410 крб, в 1990 за 3 місяці по 420 крб. Трудовий (страховий) стаж становив 37 років.

Розв’язання:

1). Середньомісячний заробіток за весь період за формулою (4) становитиме:

Зв = (400 х 9 + 410 х 12 + 420 х 3) : (9 + 12 + 3) = 408 крб.

2). Користуючись таблицею, визначаємо середній коефіцієнт осучаснення Ко за формулою (5).

Ко = (1,93 х 9 + 1,80 х 12 + 1,54 х 3) : (9 + 12 + 3) = 1,82.

3). Осучаснена заробітна плата за формулою (6) становитиме:

Зп = 408 х 1,82 = 743 грн.

4). 37-річний трудовий (страховий) стаж дасть Кс = 0,37.

7). Розмір пенсії становитиме:

П = 743 х 0,37 = 275 грн.

Приклад 2. Гр. С. подав заробіток за 12 місяців 1985 року 210 крб і за 12 місяців 1986 року — 220 крб. Трудовий (страховий) стаж — 40 років.

Рішення.

1). Середньомісячний заробіток за 2 повних роки становитиме:

Зв = (210 + 220) : 2 = 215 крб.

2). Зп = 215 х 2,20 = 473 грн.

3) Оскільки подано 2 повних роки, Ко = (2,24 + 2,16) : 2 = 2,20.

4). Кс = 0,40.

5). П = 473 х 0,40 = 189 грн.

Висновки і пропозиції

Зауваження:

1. Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» не вирішує основного соціального завдання — не підвищує добробут широких верств населення, оскільки спрямований на підвищення пенсій особам з високим рівнем заробітної плати, не обмежуючи його. Зважаючи на реальні умови, коли високі заробітки є переважно об’єктивною категорією, бо залежать від загального стану економіки, наявності місць з високою зарплатою в окремо взятому регіоні, можливості здобути належну освіту тощо, Закон сьогодні є дискримінаційним для більшості трудового населення України.

2. Дуже низькою є оцінка одного страхового року, внаслідок чого пенсії порівняно низькі.

З. Дискусійним є пов’язування пенсії у зв’язку з інвалідністю з наявністю страхового стажу (стаття 32), особливо для інвалідів з дитинства, які взагалі не можуть працювати.

Пропонуємо:

1). Один рік страхового стажу (стаття 25) до досягнення пенсійного віку у чоловіків оцінювати 1,8% (місяць — 0,15%), а в жінок — 2,0%, щоб за можливо максимальне трудове життя (відповідно 40 років у чоловіків і 35 років у жінок) мати право на отримання пенсії у розмірі 72% (у жінок 70%) заробітку, що наблизило б основні маси пенсіонерів до умов, передбачених іншими законами про пенсійне забезпечення.

2). Ввести в усіх пенсійних законах обмеження максимального розміру пенсії чотирма розмірами прожиткового мінімуму (356 х 4 = 1424 грн). Таке ж обмеження застосовувати до працюючих пенсіонерів стосовно заробітку і пенсії, разом узятих.

3). Розмір мінімальної пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок — 20 років страхового стажу (стаття 28) замість 20 відсотків середньої заробітної плати в Україні встановити до 40 відсотків.

4). У інвалідів з дитинства не вимагати наявності страхового стажу.