Одного разу довелося купувати джинси на Шулявському ринку.
— Це саме ваш розмір, — переконувала мене продавщиця. — Як гарно облягають фігуру, чоловіки очей не відведуть...
Однак мені здавалося, що брюки занадто тісні, краще б узяла трохи з запасом.
— Що ви, джинси більшого розміру на вас висітимуть! — жваво відреагувала на мій сумнів жінка й енергійно застебнула «блискавку», яка раніше ледве сходилася. — Ось бачите, все гаразд, — запевнила. І я відчула, що нібито добре почуваюся у брюках. До того ж сподобався колір. Однак у гаманці потрібної суми не знайшлося. На вимогу продавця залишила завдаток і поїхала за рештою грошей.
Повернувшись, розрахувалася і забрала вподобану річ. Продавщиця подарувала мені посмішку і безліч найкращих побажань. Досі каюся, що під впливом цієї ввічливості не поміряла покупку відразу, коли приїхала додому, — завадили хатні справи.
Переконалася в помилці за кілька днів, коли надумала вдягнути обновку: брюки на мене не налазили. Коли принесла їх до тієї восьмої палатки, де придбала, продавщиця вже не була така усміхнена.
— Жінко, подивіться: це не наш номер, — грізно сказала і вказала на ярлик. — Ми таких не продавали, ви не тут їх купили.
Я наполягала на своєму і врешті-решт зажадала зустрічі з начальством.
— Будь ласка, начальниця зараз прийде, — знову повеселішала працівниця вуличної торгівлі, — я її покличу.
Вони повернулися вдвох, очевидно, про все вже домовившись. Найкращий метод захисту — напад, тож кинулася на мене з лайкою. Довелося вислухати низку смертельних звинувачень — у тому, що буцімто я (а не вони) підмінила джинси, що не поважаю їх і хочу обдурити, що життя мене за це покарає і таке інше. А виговорившись, порадили навіть до управління захисту прав споживачів звернутися й «люб’язно» повідомили адресу. Так, вони були впевнені, що я туди не звернуся, адже не мала чека.
Ми звикли купувати речі на ринку з відомих причин і довіряємо вмовлянням на кшталт: «Якщо річ не підійде, приносьте, я обміняю або поверну гроші». А коли справді так станеться, чи можна розраховувати на чесність продавця?
Наслухавшись чимало розповідей про куплене на ринках взуття, в якого після першої-ліпшої негоди ламаються підбори й відлітають підошви, я чомусь не думала, що можу зіткнутися з чимось подібним. От і обпеклася. Нині продовжую мріяти про новенькі джинси. Схоже, вони нескоро стануть реальністю, бо урок пильності викладачів з Шулявського ринку коштував мені 110 гривень.
