Після обрання Адама Мартинюка Першим заступником Голови Верховної Ради у багатьох постала низка запитань. Які домовленості насправді існують між парламентською більшістю та комуністами? Чи можна говорити про утворення нової більшості? Як вплинуть останні події у Верховній Раді на хід політичної реформи? Відповіді на них оглядач «Голосу України» спробував отримати у народних обранців.
Олександр ЗАДОРОЖНІЙ, постійний представник Президента України у Верховній Раді:
— Нову ситуацію в парламенті можна оцінювати з різних боків. Головне значення того, що відбулося в парламенті 18 листопада, — налаштування більшості Верховної Ради здійснити політичну реформу.
Щодо політреформи є два ймовірні варіанти розвитку подій. Або узгоджуємо один законопроект і знову направляємо його на висновок до Конституційного Суду. Або за основу береться один із законопроектів конституційних змін, який може набрати відповідно 226 і 300 голосів. Тепер чекаємо висновку КС стосовно третього законопроекту, де йдеться про вибори Президента парламентом у 2004 році, обмеження повноважень глави держави і продовження повноважень парламенту до 2007 року. Це принципові моменти, спроможні змінити конфігурацію і ставлення політичних сил до першого і другого законопроектів змін до Конституції.
Петро СИМОНЕНКО, лідер фракції комуністів у ВР:
— Голосування в парламенті 18 листопада — це тимчасовий збіг позицій. Ми не ставили таких умов: мовляв, комуністи підтримують Геннадія Васильєва, а більшість — Адама Мартинюка. Ми виходили з потреби нормальної організації роботи Верховної Ради, не дати змоги здійснити чергову «оксамитову революцію», розпочати процес заміни керівників парламентських комітетів.
Обрання Адама Мартинюка не означає, що комуністи увійшли до парламентської більшості. Під час консультацій «більшовики» пропонували нам і надалі мати спільні позиції щодо певних проектів законів, але у фракції комуністів є чітка позиція, якої будемо дотримуватися.
Стосовно політичної реформи, то ми й надалі підтримуватимемо законопроект про внесення змін до Конституції, під яким підписалися 292 народні депутати за участю фракції комуністів, та законопроект, розроблений робочою групою. Сьогодні головне — обрати найкращий варіант редакції кожної статті законопроекту про зміни до Конституції.
Степан ГАВРИШ, координатор парламентської більшості у ВР:
— Розблокуванню роботи парламенту посприяла низка обставин. Насамперед подання Президента України до Конституційного Суду щодо тлумачення норм Основного Закону про право глави держави на достроковий розпуск Верховної Ради. Останнє рішення парламент прийняв 23 жовтня, тобто 23 листопада минув би місяць, відколи парламент не працює. І наступне — обрання Першим заступником глави парламенту Адама Мартинюка. Фракція комуністів підтримала нормальний режим роботи парламенту своїми діями.
Важко спрогнозувати подальший розвиток подій у парламенті. Звісно, зміни в його керівництві можуть призвести до певного перегрупування політичних сил у ВР, але реально не змінять конфігурацію Верховної Ради.
Записала Юліана ШЕВЧУК.