Попри значну роботу, котру проводить уряд і парламент з метою збільшення доходної частини Державного бюджету на 2004 рік, істотного його поповнення не відбулося.

Зі свого боку, як народний депутат України, я вніс конкретні, реальні пропозиції стосовно наповнення доходної частини бюджету.

По-перше. Під час формування бюджету 2003 року уряд робив боязкі спроби перебрати управління тарифною політикою на себе, але остаточно це питання не було вирішено. Це призвело до цілої низки негативних економічних, соціальних і політичних наслідків.

І ось приклад: Мінтранс запускає залізничні потяги «Вікінг», «Русич», проте вони не завантажені. Робиться 50-відсоткова знижка для перевезення тих, хто користується послугами цих поїздів. Та попри це завантаження не збільшується. Тоді Мінтранс приймає рішення встановити додаткову знижку у 50 відсотків для цих контейнерів у разі вивантаження в морських портах України.

Спроба довести, що рішення про створення потягів «Вікінг» та «Русич» правильне, обернеться державі втратою понад 35 млн. доларів.

Кабінет Міністрів має скасувати це рішення Мінтрансу та надалі взяти на себе регулювання тарифної політики. Втрати від економічно необгрунтованої тарифної політики лише в морській галузі в 2003 році становитимуть майже 500 млн. гривень.

По-друге. Порушуючи ст. 72 Закону України «Про Державний бюджет України на 2003 рік», якою забороняється підприємствам державної форми власності здійснювати інвестиції на цілі, які не пов’язані з виробничою сферою діяльності, Мінтранс створив ДО «Укрморпорт». Туди перекачують кошти підприємств: до статутного фонду — 50 млн. гривень, до фонду розвитку — 100 млн. гривень, до фонду оплати — 7 млн. гривень.

Як витрачають ці кошти? Один з прикладів — ремонт адміністративного будинку Мінтрансу в Києві на проспекті Перемоги, 14, без затвердження проектно-кошторисної документації, без постанови Кабміну. Його вартість орієнтовно становила 580 млн. гривень — 7000 доларів США за квадратний метр. Якби Верховна Рада прийняла закон про передачу Мінтрансу залізничних військ, то він мав би ще й безкоштовну робочу силу.

Сума, яку в Мінтрансі віднайшли для ремонту свого адмінбудинку, достатня для придбання чотирьох великотоннажних кораблів для багатостраждального флоту України. Тому закиди міністра на адресу голови адміністрації Одеської області та мера Одеси, що вони заважають відродженню Чорноморського пароплавства, — не коректні.

ДО «Укрморпорт», яке було створене як експеримент, має бути ліквідоване, а його бюджет перераховано до державного бюджету.

По-третє. Абсолютно логічне було б рішення про перерахування до бюджету-2004 коштів із прибутку підприємств, які, порушуючи ст. 72 Закону України «Про державний бюджет», перерахували свої кошти на рахунки «Укрморпорту» та інших організацій.

Також з проекту закону «Про державний бюджет України на 2004 рік» необхідно вилучити статтю 93, щоб не дати можливість запопадливим міністрам розпоряджатися державними коштами.

По-четверте. Треба вилучити з проекту держбюджету на 2004 рік позицію про виділення Мінтрансу безпрецедентної порівняно з іншими галузями економіки суми — 56 млн. гривень, для навчання фахівців залізниці.

Також необхідно запитати Міністра транспорту, про які 3 млрд. гривень ішлося на колегії у Львові, які він обіцяв вкласти в розвиток регіону.

Звідки кошти в міністра, який оголосив про намір запустити в космос власний супутник?

І це аж ніяк не весь перелік резервних коштів, якими сьогодні оперує Міністерство транспорту через розгалужену мережу фірм.

Я вважаю, що паралельно з обговоренням бюджету, Кабмін спільно з Генпрокуратурою, КРУ та депутатськими комітетами мусить у найкоротший строк проаналізувати фінансово-господарську діяльність не лише у транспортній, а й в інших прибуткових галузях з тим, щоб реально поповнити бюджет.

Ціна запропонованих додаткових надходжень становить понад 4 млрд. гривень і це може бути серйозним поповненням бюджету 2004 року.

Микола ПАВЛЮК,народний депутат.

Матеріал друкується в рахунок квоти НДП.