Хтозна-якою була б Італія, якби не українці. Італійському футболові ми дали Шевченка. Але ж у нас не лише в футболі є великі таланти. Хто врятував від повного фіаско «Чіо-Чіо-Сан» Пуччіні? Соломія Крушельницька! Коли італійський глядач сказав опері «чао», її заспівала українка. Відтоді і опера, і Пуччіні стали знамениті. А про оперного тенора з Полтави Миколу Іванова їхні мистецтвознавці досі згадують як про видатну постать італійського і європейського романтизму. І ось сьогодні провідний спеціаліст кафедри україністики Римського університету — наша поетеса Оксана Пахльовська. До Пахльовської у них і кафедри такої не було.
Ми дбаємо про Італію не лише там, а й тут: письменник Максим Стріха в Києві працює над новим перекладом «Божественної комедії» і видав дві серйозні книжки з проблем інтерпретації Данте. А коли наші можновладці найвищого гатунку зустрічаються із не менш впливовими італійцями, запрошують не рядового перекладача, а українського кінорежисера Вадима Кастеллі...
А нещодавно в Київському національному університеті культури і мистецтв відбулося свято — день Італії. Це перший захід масштабного вузівського проекту під назвою «Рік Європи». Протягом року планується провести 15 акцій, присвячених культурам європейських країн. У день Італії в університеті було багато чудової музики: Антоніо Вівальді, Джузеппе Верді, Нікколо Паганіні, Джакомо Пуччіні у виконанні студентів університету, серед яких — переможці українських і міжнародних конкурсів. Окрім музики, пісень, танців та італійської піци, в університеті культури відбулася презентація нового навчально-освітнього проекту «Італіамо» — ще одна можливість для студентів вивчити італійську. До слова, іноземні мови — найзатребуваніший предмет сучасної освіти. За словами директора італійського культурного центру Франко Баллоні, лише в київських вузах італійську вивчають більш як півтори тисячі студентів. Тож Італії нема чого турбуватися.
А сьогодні в університеті культури і мистецтв відбудеться друге свято — день Греції. Отож греки теж можуть бути спокійні.
