Цього навчального року один з найстаріших вузів Європи — Харківська державна зооветеринарна академія — почав підготовку фахівців за сучасними міжнародними вимогами у рамках проекту Темпус Євросоюзу.
Однак для входження в європейську систему знань треба перебороти внутрішні інформаційні бар’єри, що не дають змогу вітчизняній освіті й науці використовувати досягнення сучасної цивілізації. Про те, як швидше наздогнати Європу в цій області, навесні в академії говорили учені з багатьох регіонів країни на науково-практичній конференції зі створення єдиної електронної системи інформаційних ресурсів. Пройшло небагато часу і майбутні лікарі, що, за влучним визначенням, стоять на стражі здоров’я не тільки тварин, а й всього людства, одержали можливість користуватися інформаційними ресурсами багатьох наукових центрів.
Ще кілька років тому в Харківській зооветеринарній академії про це ніхто навіть не міг і мріяти. Хоча б тому, що у вузі не було жодного комп’ютера, а база даних зберігалася в громіздких бібліотечних шафах. Грант на участь у проекті Темпус став для вузу воістину вікном в Європу. Адже нові програми з підготовки фахівців європейського рівня вимагають принципово нових методик і підходів.
— Західна ветеринарна медицина застосовує нині такі діагностичні й лікувальні методики, які в нас звикли вважати сугубо людськими: УЗІ, зондування, бронхоскопію, голковколювання, — каже ректор Харківської державної зооветеринарної академії Валерій Головко. — Крім того, в них ширше і коло пацієнтів. Якщо в Україні ветеринарів готують переважно для сільського господарства, то на Заході — для лікування усіх тварин, для боротьби з поширенням небезпечних захворювань серед диких звірів. Однак ми теж не сидимо склавши руки — поступово розширюємо сферу навчання.
Студенти академії тепер проходять практику і на базі Харківського зоопарку, і у власному зоологічному парку, де вже є більш як двадцять видів тварин: лебеді, страуси, верблюди, антилопи, бізони й інші рідкісні для наших широт птахи і тварини. А викладачі нерідко стажуються в європейських навчальних установах, що дає їм змогу складати сучасні навчальні програми, «адаптовані» до світової практики. І все-таки пріоритетним залишається сільськогосподарський напрям. Адже в Україні з розвитком ринкових відносин, появою фермерських господарств попит на ветеринарні знання різко зріс. Ректор вважає, що під час підготовки таких фахівців варто перейняти досвід Берлінського вільного університету, при якому діє декілька ветеринарних клінік. У них студенти на практиці вчаться проводити клінічні дослідження, застосовувати новітні лікувальні методики.
Завдяки допомозі саме Берлінського вільного університету, харківський вуз одержав сучасну літературу за фахом ветеринарія і зоотехніка, придбав комп’ютери, мультимедійне устаткування, іншу необхідну оргтехніку. Тепер кожен студент може на власні очі побачити, наприклад, як європейські світила ветеринарії проводять найскладніші хірургічні операції — у вузі є відповідні навчальні касети і компакт-диски. В академії також створено спеціальний Темпус-офіс, діють Інтернет-класи в самому вузі та в одній з його базових клінік. Адже в умовах стрімкого наукового прогресу в галузі ветеринарної медицини підручники перестають бути головним джерелом інформації. Студенти, що прийшли у вуз не тільки по диплом, а й по знання, дедалі більше уваги приділяють періодиці й глобальній мережі.
— Вузівська бібліотека, яку по праву називають кафедрою номер один, має свій сайт, де можна знайти аналітичний опис усіх видань, що до нас надійшли, — розповідає її директор Галина Свириденко. — Використання автоматизованої інформаційний бібліотечної системи дає можливість у лічені секунди ввійти в інформаційні системи ведучих профільних бібліотек міста, а в перспективі — і країни, світу. Такі системи вже є в бібліотеках інших вузів міста. І тепер ми працюємо над створенням єдиного каталогу, корпоративного взаємозв’язку між ними.
Харків.
