Чимало засобів масової інформації останнім часом писали про наслідки введення змішаної ставки акцизного збору на сигарети. Після довгих дискусій депутатам і уряду все-таки вдалося досягти консенсусу. Змішану ставку ніхто не скасував, але до бюджету на наступний рік внесено так зване правило однієї третини.

Хотілося б нагадати, що за існуючої поки що фіксованої ставки податок на тютюнові вироби стягується таким чином. За 1000 сигарет з фільтром стягується 11,5 гривні акцизного збору, а за 1000 сигарет без фільтра — 5 гривень. До всієї цієї суми додається збір до Пенсійного фонду в розмірі 2,5 гривні за тисячу сигарет з фільтром і 1,5 гривні — за тютюнові вироби без фільтра. Загальна сума податкових зборів така: 14 гривень за 1000 сигарет з фільтром і 6,5 гривні за 1000 сигарет без фільтра.

Законом від 22 травня 2003 року передбачено з початку 2004 року запровадити стягнення зазначеного збору за “змішаною” системою, що базується на застосуванні фіксованої ставки акцизного збору з 1000 сигарет і водночас 5 відсотків до обороту від реалізації сигарет.

У результаті впровадження процентної (змішаної) ставки можна чекати зростання бюджетних надходжень від продукції, що продається на ринку за цінами від 1,50 грн. за пачку і вище. Податкове навантаження на такі сигарети становитиме від 14,05 грн. до 23,42 грн. за 1000 штук. Така продукція становить близько 30 відсотків від усього обсягу продажу в Україні.

Тим часом змішана система в такому вигляді, як вона була прийнята спочатку, знижувала податкове навантаження на дешеві сигарети, яких на вітчизняному ринку близько 70 відсотків. Депутати й уряд вважали це недоцільним і встановили мінімальний рівень акцизу — його процентна складова не може бути меншою однієї третини від фіксованої, тобто гривневої частини. Для сигарет з фільтром ця сума дорівнюватиме не менш як 3,83 гривні за 1000 сигарет, для тютюнових виробів без фільтра — не менш як 1,67 гривні. З одного боку, зберігається зростання бюджетних надходжень від більш дорогих сигарет за рахунок процентної ставки. З іншого — не знижуються податки на дешеві сигарети.

Тим часом введення правила однієї третини практично не позначиться на ціні тютюнових виробів. Для сигарет без фільтра, наприклад, навантаження зростає на різницю між скасованим збором до Пенсійного фонду і встановленим за новим правилом мінімумом процентного акцизу (1,67 - 1,50 = 0,17 грн. за 1000 сигарет), тобто всього на третину копійки з пачки.

Все це сприятливо позначиться на державному бюджеті, який не лише уникне втрат, що були б за відсутності цього правила. Навпаки, податкові надходження істотно підвищаться. За приблизними підрахунками, у випадку, якби правило однієї третини не було прийнято, спритні тютюнові компанії заощадили б 60 мільйонів гривень з тих податкових платежів, які вони відраховують у бюджет нинішнього року. Тепер удасться цьому запобігти. А доход бюджету за використання правила однієї третини 2004 року становитиме близько 1 мільярда 300 мільйонів гривень.

Правило однієї третини цілком задовольняє і прихильників соціальної справедливості. Нова система справедливо розподіляє податкове навантаження на сигарети. Багаті українці платитимуть більше, ніж бідні, — пенсіонери, котрі переважно курять дешеві сигарети, платитимуть акциз у 3—4 рази менший, ніж бізнесмен, який курить дорогі сигарети.

Нарешті, правило однієї третини цілком і повністю відповідає стандартам Європейського союзу. Адже не секрет, що саме прийняття змішаних ставок акцизного збору було здебільшого аргументовано тим, що саме такі стандарти існують у країнах ЄС. Хоча в Європі правила оподаткування ще суворіші. По-перше, акцизний збір на тютюнові вироби обчислюється для найпопулярнішої цінової категорії сигарет, а не так, як в Україні: для дорогих і для дешевих. По-друге, частина акцизу на сигарети за правилами ЄС має становити не менш як 57 відсотків, але й не менше 60 євро за 1000 сигарет.

Крім цього, у Євросоюзі існує правило мінімального податку. Директива Євросоюзу 95/59 гласить: “Країни ЄС можуть стягувати мінімальний акцизний збір на сигарети, що реалізуються за ціною нижчою, ніж роздрібна ціна сигарет цінової категорії, що користуються найбільшим попитом, за умови, якщо такий акцизний збір не перевищує суму акцизного збору на сигарети цінової категорії, що користуються найвищим попитом”. На жаль, в Україні поки що не встановлено правові основи для використання загального мінімального акцизного збору на сигарети.

Радує, що після тривалих суперечок про акцизний збір на сигарети було, нарешті, знайдено “золоту середину”, яка примирить прихильників і фіксованого, і змішаного акцизних зборів.