Підготовка до ухвалення основного фінансового документа на 2004 рік триває. Відповідно до законодавства, прийняти бюджет у цілому треба до 1 грудня. Тобто Верховна Рада і Кабінет Міністрів мають ще два тижні. Роботи вистачає. Одне із найсуперечливіших питань — видатки на вугільну галузь. Щоб на власні очі переконатися у необхідності збільшення фінансування на цю сферу і дізнатися, чи справді всі кошти використовують за призначенням, бюджетний комітет здійснив виїзне засідання до Донецька.

Народні депутати  в шахті

Побачити народних депутатів після тригодинного перебування на глибині понад 700 метрів під землею — це зовсім не те, що побачити тих самих депутатів у парламенті. Всі в шахтарських касках з ліхтарями, у спецодязі, у здоровенних чоботях, з приладами для дихання в руках «про всяк випадок» — якщо станеться обвал чи інша неприємність. Шахта «Бутівська» розташована в Макіївці, що неподалік самого Донецька. Кілька років тому вона була одним із найзбитковіших підприємств регіону, шахту навіть зарахували в чергу на ліквідацію. Коротше кажучи, рекомендували закрити. Кілька тисяч робітників лишилися б без роботи. Знайти інше джерело доходів для цих людей було б практично неможливо. Однак замість ліквідації у підприємство почали вкладати кошти. «Бутівську» почали переоснащувати, встановили нове, високопродуктивне обладнання, яке виготовляє Дружківський машинобудівний завод. У результаті шахта почала нормально працювати і приносити гроші. Народні депутати відвідали спочатку завод у Дружківці, а потім саму шахту. Організатором поїздки виступив Валерій Коновалюк, перший заступник голови Комітету ВР з питань бюджету. На запитання журналістів, у чому причина такої ініціативи, він відповів:

— Я виріс у Донбасі, тому добре знайомий із щоденною працею шахтарів, розумію цих людей. Сьогодні я — один із тих, хто активно відстоює інтереси вугільної промисловості і паливно-енергетичного комплексу. Тому що реально знаю ціну цьому вугіллю. Ми давно вже звикли співвідносити тонни видобутого твердого палива із втраченими життями гірників. У бюджеті наступного року соціальні проблеми вугільної галузі вперше буде враховано. Вперше передбачено кошти на погашення заборгованостей із зарплати, побутового палива, як це записано в 43-й статті «Гірничого закону України». Наша мета — домогтися збільшення коштів на технічне переобладнання вуглевидобувних підприємств.

Проблеми вугільної галузі

Значення вугільної промисловості в економіці нашої держави важко переоцінити, адже вугілля — єдиний вітчизняний енергоносій, здатний задовольняти потреби за рахунок власних ресурсів. Від його видобутку і поставок залежить стабільність роботи ТЕС (в паливному балансі ТЕС частка вугілля сягає 86%). По-друге, в Донбасі видобувають цінні, рідкісні коксівні марки вугілля, без яких неможливе металургійне виробництво. На шахтах Донбасу зайнятий майже кожен третій працівник регіону. Водночас у галузі накопичилося багато економічних і соціальних проблем. За інформацією Державного управління статистики у Донецькій області, три чверті шахтарів працюють у шкідливих умовах. Рівень виробничих травм перевищує середній показник по області у п’ять разів. 62% від загальної кількості людей, що загинули на виробництві, припадає саме на вугільну галузь. Закриття шахт, особливо не профінансованих у повному обсязі, не завжди виправдане. Тим паче, що економіка потребує, а запаси вугілля дають можливість розвивати галузь, а не згортати виробництво. Вуглевидобуток галузі припинив скорочуватись і почав зростати лише з липня 2003 року. Це сталося завдяки збільшенню бюджетного фінансування та інвестицій в основний капітал вугільної промисловості. Аналіз роботи шахт у першому півріччі 2003 року свідчить, що поступово зменшуються збитки від випуску товарної вугільної продукції. У другому півріччі 2003 року видобуток вугілля нарощують. З огляду на це, Мінпаливенерго планує до кінця року видобути до 80 мільйонів тонн вугілля, що дасть можливість повністю забезпечити генерувальні компанії паливом на осінньо-зимовий період. За рахунок коштів, наданих у поточному році для технічного переоснащення шахт, у роботу введено 23 лави з середньодобовим навантаженням 590 тонн. Завдяки новому обладнанню приріст видобутку вугілля на переобладнаних підприємствах становить мільйон тонн щомісяця, водночас збитки значно зменшилися.

Заплановані видатки

Нині видатки державного бюджету на розвиток вугільної галузі на 2004 рік плановано в розмірі 2,6 мільярда гривень — без урахування цільових витрат Фонду загальнообов’язкового соціального страхування України та Фонду соцстрахування від нещасних випадків на виробництві. Свої зауваження і пропозиції до законопроекту стосовно цієї галузі керівництво Донецької області висловило народним депутатам на спільній нараді в облдержадміністрації. Особливо офіційний Донецьк занепокоєний статтею про державну підтримку будівництва та технічного переоснащення шахт. На це передбачено надати трохи більш ніж 500 мільйонів гривень із загального фонду державної скарбниці. Решта шістсот мільйонів — кошти зі спеціального фонду. Але якщо до спеціального фонду визначені 600 мільйонів не надійдуть, відповідно галузь їх не отримає — як це сталося у попередні роки. Представник парламентського комітету з питань ПЕК Віктор Турманов наполягає виписати всю суму — один мільярд і сто мільйонів — у загальному фонді. Адже виплата грошей у повному обсязі дасть можливість оживити виробництво, змінити стаціонарне, зношене обладнання на нове і сучасніше. Точної цифри фінансування на реанімацію шахт поки що не встановлено. Вона залежатиме і від пропозицій уряду, і від принциповості профільного комітету. Прем’єр-міністр Віктор Янукович після зустрічі з керівниками профспілок вугільної промисловості доручив Мінфіну та Мінпаливенерго віднайти спільно з профільними комітетами парламенту можливість поліпшення фінансування вугільної галузі у 2004 році. І причини на це у глави уряду серйозні: якщо необхідні кошти на будівництво і ремонт шахт не надійдуть, розпочате будівництво доведеться законсервувати. Що потребує понад 420 мільйонів гривень (за підрахунками Департаменту вугільної промисловості). Це також зменшить обсяги видобутку вугілля до 40 млн. грн. вже у 2005 році, а кількість шахт, які доведеться закрити, зросте до 55 одиниць.

Поради фахівців

Фахівці з Центру економічного розвитку (Київ) та Вугільного консалтингового центру (Донецьк) на замовлення Світового банку дослідили головні проблеми розвитку вугільної галузі і регіону Донбасу. У висновках дослідження чітко зазначено: «Виходячи з реалій стану української вугільної промисловості, на період виведення галузі з кризи необхідно зберегти систему державної підтримки як цільової державної програми. Розміри фінансової підтримки з року в рік мають поступово скорочуватися». Окрім того, експерти рекомендували Мінпаливенерго ініціювати перед урядом підготовку для вугільної промисловості програми приватизації. Тим паче що ця можливість передбачена проектом Державної програми приватизації на 2003—2008 роки.

Кабінет Міністрів у серпні 2003 року затвердив Порядок надання і визначення обсягів державної підтримки шахт, а також Порядок будівництва і технічного переоснащення підприємств з видобутку кам’яного, бурого вугілля і торфу. Крім того, уряд ухвалив постанову про забезпечення виконання програми «Українське вугілля» на 2003 рік. (Цю програму Кабмін прийняв у 2001 році. Документ містить заходи, які мають забезпечити збільшення вітчизняного видобутку вугілля у 2010 році до 110 мільйонів тонн щороку. Однак, згідно з висновками Світового банку, програму не було втілено в життя через обмеження бюджетного фінансування).

Представники бюджетного комітету також наполягають на повному, а не частковому (як це передбачено в законопроекті) погашенні заборгованості із зарплати шахтарям. Є рішення трудового арбітражу між Мінпаливенерго і профспілкою працівників вугільної промисловості про необхідність упровадження нової бюджетної програми «Погашення заборгованості шахтарям із зарплати за минулі роки». Обсяг фінансування програми треба ввести в обсязі 750 мільйонів гривень. Нагадаємо, що недофінансування вугільної галузі із загального фонду за 1996—2002 роки становить 795,1 млн. грн.

Замість висновків

На жаль, проблема бюджетного фінансування вугільної галузі може стати більш політичним питанням, ніж економічним. Наближення виборів 2004 року неминуче спотворить увесь позитив пропозицій парламентських комітетів. Адже ні для кого не секрет, що деяким політичним силам дуже навіть вигідна ситуація, коли рівень витрат на основні соціальні статті занижений. Це — підстава зайвий раз покритикувати владу і скликати людей на мітинги перед Кабінетом Міністрів.

Схоже, що ті, хто зацікавлений у підтримці соціальної напруженості, навмисно знижують рівень фінансування вугільних підприємств за рахунок збільшення витратної частини бюджету. І ця витратна частина радше не є інвестиційною, тобто не спрямована на розвиток галузі, є частковою компенсацією збиткової її роботи. Проте керівництво держави ще має можливість до другого читання таки врахувати належно в проекті бюджету потреби шахтарів. І, таким чином, хоча б частково реабілітуватися перед видобувцями нашого тепла.